ВИКРИКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИКРИ́КУВАТИ ую, уєш, недок., що і без прям. дод.

Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати. Приклади

Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати. (Марко Вовчок)
Отой Антін, що онде п'яний викрикує на толоці, був все якийсь нещасливий. (В. Стефаник)
Взагалі Хлоню вважали “оригінальним пацанком”: то він метушився по зоні і щось викрикував, то бачили його з похиленою головою в якійсь надзвичайній меланхолії. (М. Хвильовий)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.