ВИДЮЧА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИДЮ́ЧИЙ а, е, розм.

Який бачить, має зір; зрячий. Приклади
  • Видюче її око заіскрилося радістю, невидюче почало блимати. (Панас Мирний)
Який дуже добре бачить. Приклади
  • Очі [у птиці] видючі – за тридев'ять земель бачить. (Ю. Яновський)
у знач. ім. видю́чий, чого, ч. Той, хто має зір, здатність бачити. Приклади
  • І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або: Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь? (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!”. (С. Руданський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.