ВИВАЛЮВАВ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИВА́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́ВАЛИТИ, лю, лиш, док.

що. Вибивати сильним ударом; виламувати. Приклади
  • Один із снарядів .. вивалює стіну і з гуркотом вибухає всередині. (О. Гончар)
  • В'язень сам вивалить двері темниці і побачить, що є ще світло сонця і для нього. (Леся Українка)
кого, що. Перекидаючи, нахиляючи, примушувати випасти з чого-небудь великий предмет або велику кількість когось, чогось. Приклади
  • Гній із корівників не вивозять на поле, а вивалюють у найближчі яри. (М. Руденко)
  • Рибалки неквапливо підвели до сітки борт баркаса, вміло вивалили рибу з сітки на дно судна. (Ю. Збанацький)
Виставляти, висувати назовні повністю. Приклади
  • Вивалив [Лесь] чорний язик, запхав пальці в рот, аби голос з горла вивести. (В. Стефаник)
розм. Викладати, видавати велику кількість чого-небудь. Приклади
  • – Ану, – гадаю собі, – не зможу й дома зложити, та й таку суму дарма вивалю! (І. Франко)
що. Піднімаючи, класти якісь важкі чи великі предмети на що-небудь. Приклади
  • Устав рано пан-господар, Коні запрягає, Вивалює на віз скриню, Коні поганяє. (С. Руданський)
  • Врешті Василь міцно зціпив його [камінь] долонями і притис до поясниці. Потім присів і вивалив на ліве плече. (І. Чендей)
розм. Виходити звідки-небудь або з'являтися десь у великій кількості. Приклади
  • З усіх боків так і вивалив народ на прогалину. (А. Головко)
  • З глухої вулички на майдан вивалив натовп п'яних солдатів. (П. Кочура)
  • В середмістя вивалив простолюд. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.