ВЕРХОВЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕРХОВИ́Й а́, е́.

Стос. до верху (у 1 знач.); який міститься, перебуває, діє, водиться і т. ін. зверху, нагорі. Приклади

Верхове гілля того гаю витикалося з-за зеленої гори. (І. Нечуй-Левицький)
Білі верхи, срібні стоги, сиві сіна верхові. (В. Герасим'юк)
Потім зайшла мова про рибу верхову й сподову, невідну й сітну, озерну й болотяну. (з мемуарної літ.)
Верхові болота розташовані серед пісків в улоговинах на межиріччях або на піщаних терасах, зрідка в притерасних частинах долинних боліт в умовах поганого мінерального живлення. (з наук. літ.)
Розрізняють такі види лісових пожеж: наземні, або низові; верхові, або вершинні. (з навч. літ.)

Пов'язаний із пересуванням верхи. Приклади

Коні бігли швидкою риссю; вершників, одвиклих од верхової їзди, трясло немилосердно. (С. Тельнюк)
В мого батька була найкраща в світі школа верхової їзди. (І. Білик)

Який їздить верхи. Приклади

І сидить він у сідлі, Наче добрі ковалі З тим конем його скували, Наче він увесь свій вік Верховий був чоловік. (Л. Первомайський)
В Холодному Яру діє партизанський загін. Верховий лісовик – перший тут доказ. (В. Шкляр)

у знач. ім. верхови́й, во́го, ч. Вершник, наїзник. Приклади

– Запрягать коні!. Розіслать верхових! (М. Коцюбинський)
Ось верховий проскаче – і прощайтесь, поки ще їдем по своїй землі. (Л. Костенко)

Який міститься ближче до верхів'я ріки. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.