ВЕРЕДУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВЕ́РЕДУ виг.
Уживається для вираження вередування (у скоромовках).
Приклади
- Вереду-вереду та пасла дівчина череду. (Сл. Гр.)
ВЕРЕДА́ и́, ч. і ж., розм.
Вередлива людина; той (та), хто вередує.
Приклади
- – Михайле, вставай! Чуєш! – Ді-і-ду, іще тро-о-шечки... – Вставай, вставай, дитя, не будь вередою. За спання не купиш коня. (М. Стельмах)
- Вечір каже: – І не жди, Не зайду до вереди. Він за стіл не вміє сісти, Дерунів не хоче їсти. (П. Воронько)
- Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. (Г. Бойко)
ВЕ́РЕДИ ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.).
Невиправдані бажання, примхи.
Приклади
- Незабаром Настуся зовсім не схотіла вчитись: попроганяла своїми вередами вчительок і на тому скінчила свою науку. (І. Нечуй-Левицький)
- Усім вони задоволені, дуже хвалять мої вершки і сир, і взагалі ніяких вередів! (О. Іваненко)
- Князь не відповідав. Знову якісь жіночі вереди, отже, вляжеться. (І. Білик)
ВЕ́РЕД у, ч.
Гнійний нарив, болячка.
Приклади
- Молодиця помаленьку розв'язувала ногу, і Люба далі побачила червоний опух з великим жовтим вередом. (Олена Пчілка)
- – Якби Руфін і всі йому подібні сторожею законові служили, а не сиділи.., то всякі вереди на тілі Риму ізслизли б геть, як віспа вітряна. (Леся Українка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.