В'ЯЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

В'ЯЛИ́ТИ в'ялю́, в'я́лиш, недок., кого, що.

що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Приклади

Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою. (С. Васильченко)
Суховій в'ялив городину й котив хмари задушливого пилу. (Ю. Яновський)

Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що-небудь, роблячи запаси. Приклади

Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, та .. сушить і в'ялить і на згагу, і на хрипоту. (Марко Вовчок)
Сотнями барил курили вони її [рибу], солили, в'ялили або маринували. (З. Тулуб)

Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське тіло). Приклади

Її обличчя ніби в'ялила глибока втома, на ньому де-не-де розбігалися .. тоненькі зморшки. (О. Гуреїв)

кого, що, перен. Позбавляти жвавості, рухливості, бадьорості; робити млявим, малорухомим. Приклади

Душний день видався, сонце розпікало землю, в'ялило в'язальниць. (К. Гордієнко)
Спека така, що варить, в'ялить людину, бо пашня давно вже схилила, мов п'яна, на схід голови. (Г. Косинка)

безос. Приклади

У холодку – і там парня, аж в'ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить. (Л. Глібов)

Робити хворим, немічним. Приклади

Скаргу риба подає, .. Каже, що в'ялить і млоїть, Що хвороби їй накоїть Той чумацький самосад. (Л. Первомайський)

Доводити до виснаження, втрати фізичних і духовних сил; мучити. Приклади

[Олена:] Сумує мій милий, давно вже я це помічаю, і його печаль в'ялить мене і сушить!... (М. Кропивницький)

перев. у сполуч. зі сл. серце, душа. Завдавати комусь туги, горя, жалю. Приклади

Ой, дівчино, не в'яли Мого серця, не пали! (С. Руданський)
Надумалась манишку вишити Романові. Скучно сидіти в хаті без діла. Та за роботою воно й легше, не так туга в'ялить серце. (І. Цюпа)
Ніяк не можу прийти до тями і не скоро, очевидно, прийду – од тягаря заборони “України в огні”. Сум і сором в'ялять мою душу. (О. Довженко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.