БІЛИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БІЛИ́ЛО а, с.

Біла мінеральна фарба, яка не розчиняється у воді. Приклади

Рами цинковим білилом Артем красив. (В. Кучер)
По щоках котилися сльози і падали у відро з білилами. (В. Дрозд)
Раніше карбонат свинцю широко застосовувався для виготовлення білої олійної фарби, відомої під назвою свинцевих білил. (з навч. літ.)

розм. Картина, написана білилом. Приклади

Сепія й китайське білило “Серед товаришів” Т. Шевченка довгий час ототожнювалась із сепією “Тріо”, але це зовсім різні твори. (з наук. літ.)

тільки мн. біли́ла, и́л. Біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя. Приклади

[Анна:] Як хочеш, я білил тобі позичу, бо в тебе навіть і чоло червоне. (Леся Українка)
Білила на лиці ще мертвили шкіру, надаючи йому страшного вигляду. (О. Ільченко)

Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. Приклади

А у нас хатина біла; Я й полола, я й білила. (Я. Щоголів)
Від ранку й до ранку – стук, грюк, хлюпанина; метуть, білять, миють, краскою криють.... (Панас Мирний)
Сестри білять яблуні в саду, Мати білять хату та у хаті. (М. Вінграновський)
Стіни хат із колод всередині тинькують, білять вапном чи білою глиною. (з наук.-попул. літ.)
Зима у грудні білить віти. (А. Малишко)

Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (полотно, пряжу і т. ін.). Приклади

Над Черемошем дівчата полотна та пряжі білють [білять], перуть, жартують та регочуться. (Марко Черемшина)
Вузькі мужицькі ниви вилискуються до сонця, як полотна, що їх ґаздині білять. (Б. Лепкий)
З якого білого полотна ці сорочки пошиті!. Скільки разів у воду вмочали та розстилали на траві зеленій, щоб своїми променями сонце його білило! (А. Хижняк)
А потім вона [Редьчиха] піде до когось іншого й зауважить, що полотно так не білять. (Ю. Мушкетик)

Робити чистим, білим, умиваючись. Приклади

Робити блідим. Приклади

Той легкий дим .. п'є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу. (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.