БІДКАТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

БІ́ДКАТИСЯ аюся, аєшся, недок.

Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. Приклади
  • – Ой, доле моя проклята! – бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках. (І. Франко)
  • Але бідкатись не маю чого, бо тепер все-таки не така я безнадійна, як була зимою. (Леся Українка)
  • Варвара пригощала гостей та бідкалася, що .. хазяїна немає. (В. Кучер)
  • Коваль бідкався, що заліза нема. (І. Рябокляч)
  • – Дірок у космосі понаробляли, а у собаки нюх пропадає,– бідкався старшина. (А. Крижанівський)
з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. Приклади
  • Там [у селі] чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами. (Панас Мирний)
  • – Ти не бідкайся за шапкою й кожухом, – співчутливо додав чорнявий, – у мене навіть шуба була... на позиції пропала. (С. Скляренко)
  • Чим завинив мозок, основний орган мислення, що ним бідкаються, із-за його діяльності сохнуть, згорають, хворіють? (О. Бердник)
без дод. і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Приклади
  • Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись.... (Марко Вовчок)
  • Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх. (І. Нечуй-Левицький)
  • Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину, й Марині здалося, що це її рідна мати бідкається біля хворої дочки. (Л. Дмитерко)
рідко. Жити в бідності, бідувати. Приклади
  • – Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Час іде, минається; ми ждемо собі кращого, бідкаємось, страхаємось. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.