КЛОПОТАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

КЛОПОТА́ТИСЯ очу́ся, о́чешся, недок.

біля (коло) чого і без дод. Ретельно займатися чим-небудь, старанно робити щось; поратися (у 1 знач.). Приклади
  • Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили. (Марко Вовчок)
  • Княгиня дивилась на дівчину, що клопоталась коло столу. (Н. Королева)
  • Сагайда .. саме клопотався з лейтенантом Сіверцевим біля рації. (О. Гончар)
  • Мати клопоталася, готуючи сніданок. (Микита Чернявський)
  • Довкола снували люди, клопочучись біля халуп, кудись поспішали, щось робили. (Валерій Шевчук)
біля (коло) кого. Доглядати когось, ходити біля когось. Приклади
  • Дядина все коло мене клопочеться. – Нічого, тіточко, – кажу їй: .. я дужа, зовсім дужа. (Ганна Барвінок)
  • Гаїнка, як була вдягнена, лежала на полу, а стара Параска щось клопоталася коло неї. (Б. Грінченко)
  • У купе лежав німецький офіцер Пельке, біля нього клопотався військовий лікар. (В. Кожелянко)
про кого – що, за що, також із спол. щоб. Звертаючись до кого-небудь, добиватися, спонукати когось виконати прохання, звернення і т. ін.; просити (у 1 знач.). Приклади
  • Оці добродії почали клопотатися, щоб прийняти Шевченка до Академії. (Панас Мирний)
  • Повернувшись із походу, Сагайдачний вирядив запорожців на Січ, городових козаків розпустив по домівках, сам же поїхав у Київ клопотатися за просвітні та релігійні справи. (А. Кащенко)
  • Митрополит Київський Арсеній тоді дуже клопотався, щоб таки закласти митрополитанську [митрополитську] друкарню. (І. Огієнко)
  • Він побіг до казарми клопотатись про відпустку на вечір собі й Семенові. (Л. Смілянський)
  • – Я лісу хочу дістати на хату, бо в мене хата згоріла... Про ліс клопочуся. (А. Шиян)
за кого. Сприяти кому-небудь у чомусь, просити за когось. Приклади
  • Вдарити не наважувався [батальйонний]. Долгов недурно казав, що за поета клопочуться в Петербурзі високопоставлені особи. Краще не ризикувати своєю кар'єрою. (З. Тулуб)
ким – чим, про кого – що, також без дод., розм. Те саме, що турбува́тися 1; хвилюватися (у 2 знач.). Приклади
  • Уже й мати почали примічати та клопотатись: – Доню моя, доню! що се тобі сталось? (Марко Вовчок)
  • Тато Ваші дуже клопочуться Вашою їздою до Варшави. (В. Стефаник)
  • – А про моїх дітей не клопочися: не ти їх годуватимеш.... (І. Муратов)
  • Коли князь надто клопочеться жонами, подумав він, це рано чи пізно приведе до лиха, бо князь не належить сам собі, а передусім княжінню. (І. Білик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.