БУЙВОЛУ — ТЛУМАЧЕННЯ
буйволів
Належний, властивий буйволу.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
БУ́ЙВІЛ вола, ч.
Велика свійська парнокопита жуйна тварина родини порожнисторогих з великим тулубом і короткою шиєю.
Приклади
- Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами. (О. Стороженко)
- Чорні важкі буйволи, ліниво ремиґаючи, лежали в загородах у теплій багнюці. (О. Гончар)
- Протягом століть людина вперто намагалася одомашнити й буйволів. (із журн.)
- Буйвіл належить до невибагливих і корисних тварин. (із журн.)
перен., лайл.
Людина великого зросту і значної ваги.
Приклади
- – Хто просив пана втручатися? – з люттю обернувся Манцевич. – Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм]. (З. Тулуб)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.