БУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок.

Існувати, бути (з відтінком багатократності). Приклади

Бували войни [війни] й військовії свари: Ґалаґани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї; Було добра того чимало. (Т. Шевченко)

Відбуватися, траплятися (кілька разів). Приклади

Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Т. Шевченко)
Часто буває так, що мені мало 24 годин на добу. (М. Коцюбинський)
Наталка дивиться синьо, так буває не часто, так дивляться не всі. (М. Хвильовий)
[Сергій:] Даруй мені, Лесю. Бувають хвилини – гіркота перемагає. (Л. Смілянський)

Іноді, час від часу приходити, приїздити куди-небудь, відвідувати когось, щось. Приклади

Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала. (І. Котляревський)
Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка. (В. Самійленко)
– Даруйте мені мою настирливість, але дозвольте бувати у вас. (О. Донченко)
Під приводом жалоби в домі нареченої перестав [Безбородько] бувати в театрі і відвідувати кіно. (Ірина Вільде)
Інна не дуже любила в них бувати. (В. Дрозд)

Перебувати де-небудь. Приклади

Тепер, останніми днями я менше буваю на людях. (М. Коцюбинський)
Коли Марія бувала вдома, посланець чекав, поки вона писала відповідь. (В. Кучер)

Уживається у знач. зв'язки в складеному присудку. Приклади

[Любов:] Коли б ви знали, як мені часом буває сором при спогадах, просто хоч крізь землю провалитись!... (Леся Українка)
Погода незвичайно гарна... Тепло, навіть душно буває. (М. Коцюбинський)
Звуки теж бувають всякі – тільки треба уміти їх слухати. (Ю. Смолич)

тільки бува́ (бува́є, бува́ло), у знач. вставн. сл. Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді. Приклади

[Охрім:] Зайду, бува, у корчму, люде [люди] п'ють, співають, інші борюкаються, а я сидю [сиджу], мов німий, не беруть мене ні співи, ні борюкання. (М. Кропивницький)
Оце, бувало, як ідуть пізно люди по селу та регочуться, то хоч і не питай – од Самійленка. (Марко Вовчок)
Хоч дрібниці, клопоти І злидні життя нас надовго, бува, розлучають – так і перше було – в тім нема забуття. (Леся Українка)
Цілими днями, бувало, просиджує хлопець над книжкою. (А. Головко)

Уживається для вираження ймовірності чогось неприємного. Приклади

– Чи ти, бува, не здурів? чи не збожеволів, Чіпко?.. – гукає Лушня. (Панас Мирний)
– Нічогенька хмарка, – каже людина з йоржиком, – доки змалюєте, щоб, бува, не втопила.... (Ю. Яновський)

Уживається для вираження припущення у знач., близькому до може. Приклади

А що, як спитаю, чи не треба їм, бува, коням овса або якого борошна? (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому – нічого... – Доля?. Гляди лишень, Галю, чи доля то! чи не самі люди, бува, й винні? (Панас Мирний)

у сполуч. зі сл. як. Коли, якщо, випадком. Приклади

Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. (Сл. Гр.)
Старший собі почав гукати: “Прошу сторонніх вийти.., бо як не вийдуть, бува, самі, то за десятником пошлю!”. (Панас Мирний)

Уживається для вираження нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді, трапляється.

Уживається для вираження ймовірності чогось неприємного.

Уживається для вираження припущення у знач. , близькому до може.

Коли, якщо, випадком.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Уживається для вираження дії, що нерегулярно повторювалась у минулому, у знач. часом, іноді, траплялось.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Див. бува.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.