БУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

часто бувати в домі в когось

Правильніше: учащати до кого; оббивати пороги
Мова – не калька: словник української мови

приходилося побувати

Правильніше: доводилося бувати
Мова – не калька: словник української мови

двом смертям не бувати

Правильніше: раз козі смерть
Мова – не калька: словник української мови

виїжджати у світ

Правильніше: бувати у вищому світі (товаристві); бувати на людях; виходити на люди
Мова – не калька: словник української мови

бувати; траплятися

Правильніше: мати місце
Мова – не калька: словник української мови

бувати між людьми

Правильніше: бувати серед людей
Мова – не калька: словник української мови

бувати в багатьох місцях

Правильніше: побачити багато (немало) світу (світа)
Мова – не калька: словник української мови

Зустрічатися, траплятися, попадатися, бувати, натрапити, надибати

Ми часто вдаємось до слова зустрічатися, коли, власне, ніякої зустрічі нема й не може бути: «Край поля зустрічалися старі пні», — пише письменник-початківець; «Серед сільської молоді тепер багато зустрічається добрих спортсменів», — читаємо в районній газеті; «Такі види рослин зустрічаються тільки на півдні країни», — запевняє в статті науковець, і навіть у поважній рецензії бачимо: «У підручнику зустрічаються подекуди невдалі приклади».
Дієслово зустрічатися (зустрітися) має вужче значення, ніж відповідне російське встречаться, його слід ставити там, де справді йдеться про зустріч когось із кимось: «Павлюк зустрівся з ним на партзборах» (О. Копиленко); «По десятьох роках розлуки ми, нарешті, зустрілися» (з живих уст). Тільки такого значення надавала цьому слову й наша класика: «Думав, доля зустрінеться, спіткалося лихо» (Т. Шевченко).
Коли треба шукати українського відповідника до російського слова встречаться в значенні дієслів попадаться, наталкиваться, тоді слід уживати інших наших дієслів. Ось вони: траплятися («Села траплялися все рідше, а далі перед ними розіслався широкий степ». — І. Нечуй-Левицький), попадатися («Чи газета попадається, чи книжка — біда неписьменному». — А. Головко), бувати («Бувають і в нас такі дурила, що нап'ється на копійку, а нашкодить на карбованця». — З живих уст), натрапити («Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей». — Ганна Барвінок), надибати («Чудові були пущі. Тепер таких і не надибаєш, бо таких уже нема». — Марко Вовчок). Тритомний Російсько-український словник АН УРСР так само не дає дієслова зустрічатися в значенні російських встречаться, попадаться.
З цього видно, що й у наведених на початку реченнях треба було написати: «траплялися (або попадалися) старі пні», «трапляється (буває) багато добрих спортсменів» (або «можна натрапити на багатьох добрих спортсменів»), «такі різновиди рослин трапляються (попадаються, «в підручнику трапляються (або можна натрапити на) невдалі приклади».

як ні в чому не бувало

Правильніше: наче й не було нічого; любенько; любісінько; наче й не він (вона); як ніде нічого
Мова – не калька: словник української мови

як не бувало

Правильніше: наче (немовби, як ) і не було
Мова – не калька: словник української мови

щось звичне

Правильніше: буває, що п'яний гуляє
Мова – не калька: словник української мови

щасливо залишатися

Правильніше: щасливо! щасти [доле]! бувайте здорові! на все добре!
Мова – не калька: словник української мови

у тому випадку, якщо…

Правильніше: на випадок, коли [б]…; у тому разі, коли [б] (якби)…; якщо [б]…; як бува
Мова – не калька: словник української мови

у сім'ї не без виродка

Правильніше: нема роду без вироду; нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка; у болоті не без чорта; кожна отара не без паршивої вівці; і між доброю капустою бувають гнилі качани
Мова – не калька: словник української мови

у випадку

Правильніше: на випадок [чого]; якщо; як бува
Мова – не калька: словник української мови

тертий калач

Правильніше: бита голова; битий жак; людина бувала; бувалий, бувалець
Мова – не калька: словник української мови

по-різному буває

Правильніше: і з маком і з таком
Мова – не калька: словник української мови

пока )

Правильніше: будь здоров; бувай
Мова – не калька: словник української мови

по всякому буває

Правильніше: то з маком, то з таком; коли густо, а коли й пусто; часом з квасом, порою з водою
Мова – не калька: словник української мови

нерідко бувало

Правильніше: знерідка траплялося
Мова – не калька: словник української мови

нерідкі випадки

Правильніше: часто буває, що…
Мова – не калька: словник української мови

нема диму без вогню

Правильніше: диму без вогню не буває; де верба, там і вода; де не горить, там і не куриться
Мова – не калька: словник української мови

не рідкі випадки

Правильніше: часто буває
Мова – не калька: словник української мови

не було б щастя, та нещастя помогло

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося
Мова – не калька: словник української мови

на все є [своя] причина

Правильніше: диму без вогню не буває
Мова – не калька: словник української мови

на випадок якщо…

Правильніше: як бува…
Мова – не калька: словник української мови

і через золото сльози ллються

Правильніше: буває, що й багаті плачуть; що з тих кубків, як повні сліз
Мова – не калька: словник української мови

зовнішність буває обманчива

Правильніше: зовнішній вигляд часом обманює; врода буває облудна; колос на глиняних ногах
Мова – не калька: словник української мови

за кожним грішки водяться

Правильніше: буває (трапляється) з усяким
Мова – не калька: словник української мови

досвідчений; бувалий

Правильніше: бував у бувальцях; битий на всі копита; бачив смаленого вовка; знає усі входи й виходи; стріляний (старий) горобець; старий вовк; битий жук (жак)
Мова – не калька: словник української мови

бувала, досвідчена людина

Правильніше: старий лис; стара лисиця; битий собака; битий жак (жук); бита голова; стріляний горобець
Мова – не калька: словник української мови

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).

Мені здається, що вже пізно.

Стало зрозуміло, що ніхто не прийде.

Головне відділення нині таки працює.

Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).

Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав.
Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар).

Траплялося, бувало і доводилося

Замініть дієслово доводилося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, на стилістично кращий варіант: траплялося. Або перебудуйте речення, використавши конструкцію: бувало, що.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Мені свого часу доводилося часто бачитися з поетом на урочистих заходах. Мені свого часу траплялося часто бачитися з поетом на урочистих заходах.
Чи доводилося вам колись бачити живого кита? Чи траплялося вам колись бачити живого кита?
Чи доводилося вам відчувати раптовий головний біль? Чи бувало таке, що ви раптово відчували головний біль?

АЛЕ:

Мені часто доводилося давати пояснення слідчому (тобто слідчий змушував мене давати пояснення).

Бути, траплятися і мати місце

Конструкція мати місце, що вказує на факт якоїсь події, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: бути, траплятися, відбуватися;

АБО

перефразуйте речення.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Має місце такий прикрий факт. Є такий прикрий факт.
Така ситуація має місце і на цьому комбінаті. Така ситуація трапляється і на цьому комбінаті.
Мають місце випадки неявки учнів на заняття. Буває, що учні не з'являються на заняття.

АЛЕ:

Він має місце біля вікна.

Вставні слова

Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

будьте здорові – бувайте здорові

У 11-томному академічному тлумачному словникові української мови (СУМ) зазначено, що будь здоров (здорова), будьте здорові – ввічливе побажання при прощанні. Бувай здоров (здорова) – це також усталена форма прощання з окремою людиною, відповідно бувайте здорові – прощання з кількома особами або з однією, коли звертаються до неї на «ви». «Засвистали партизани вночі по діброві, Виряджали їх дівчата: – Бувайте здорові!» (Андрій Малишко).
Отже, словосполучення будьте здорові та бувайте здорові можна розглядати як тотожні за значенням. Але між ними все-таки є певна відмінність. Зворот будьте здорові являє собою сталу формулу; вилучення одного з її компонентів руйнує вислів. А в формулах бувай здоров (здоровий, здорова), бувайте здорові, якщо відкинути друге слово, перше може виступати самостійно (бувай, бувайте) з тим самим значенням, що й усе сполучення.
Вислів бувайте здорові та його скорочений варіант уживаються лише при прощанні, а будь (будьте) здоровий, здорова (здорові) – й у інших ситуаціях, зокрема як форма привітання (тільки в останньому випадку узвичаєний інакший порядок слів: здоров був, здорова була, здоровенькі були).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало

В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).

Як ні в чому не бувало

Правильніше: Наче й не було нічого

Пока!

Правильніше: Бувай! Будь здоров!