БРИЛІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БРИЛЬ я́, ч.

Головний убір із широкими полями. Приклади

Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв [зняв]. (І. Котляревський)
– Сердешненький! Книжки складає У торбину і бриля бере. (Т. Шевченко)
Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена. (М. Коцюбинський)
Течіями туди й сюди пливли голови дядьків, жінок у брилях, картузах, хустках. (В. Винниченко)
Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб. (В. Кучер)
Брилі плетуть переважно пастухи під час випасу худоби в полі. (з наук.-попул. літ.)

Великий безформний шматок каменя, землі, глини, льоду і т. ін. Приклади

Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз. (І. Франко)
Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому. (Леся Українка)
Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега. (М. Руденко)
У більшості господарств як вивалювали плугами великі брили землі, так і вивалюють. (з наук.-попул. літ.)
На вершині гори й досі збереглися сліди якихось руїн та безладно розкидані великі гранітні брили. (із журн.)
Крижана брила адміністративно-командної системи тане дуже повільно. (з газ.)
Сонце – велетенська розжарена газова куля, що обертається довкола власної осі, проте не так, як, скажімо, тверда брила. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.