БОВКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БО́ВКАТИ аю, аєш, недок., розм.

Дзвонити (про великий дзвін). Приклади
  • Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. (Номис)
  • На дзвіниці бовкав дзвін. (Мирослав Ірчан)
  • Тривожно бовкають дзвони. (О. Гончар)
що, чим і без дод., перен. Говорити, не подумавши, навмання; говорити те, чого не слід. Приклади
  • [Андрій:] Слухай! Ти насправжки чи аби бовкати язиком? (М. Кропивницький)
  • – Як надокучило вам носити голову на плечах, то йдіть, – раптом несподівано бовкнув Семен. (В. Винниченко)
  • Піддавшись інтимній щирості його голосу, бовкала [Ганна] й таке, чого вона комусь іншому, може, й віками б не сказала. (В. Козаченко)

БО́ВКАЛО а, с., діал.

Било (у дзвоні). Приклади
  • Юнак підскочив до нього [дзвона] і зірвав ковпачок з металевого бовкала. (О. Донченко)
Калатало. Приклади
  • О, який то був знайомий стукіт – сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї. (О. Донченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.