БОВКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бов (вигук для передачі глухого звуку, дзвону)

звуконаслідувальні утворення, аналогічні до бр. [бовк] «шубовсть», \бо́вкаць] «шубовтати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бовк (вигук для передачі звуку при падінні важкого тіла)
бо́вкало «язик у дзвона, било; дурний балакун»
бо́вкати «глухо звучати; необдумано говорити»
пере́бовком «передзвонюючи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бовк «шубовсть» білоруська
бо́вкаць «шубовтати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України