БЛІДИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЛІДИ́Й а́, е́.

Без рум'янцю; позбавлений природного кольору (про обличчя). Приклади

Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка – як калина. (прислів'я)
Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову. (Панас Мирний)
Дівчинка була захекана, бліда від хвилювання. (О. Донченко)
Гуляйвітер, блідий від природи, сам побілів. (В. Дрозд)

Неяскравий, слабо забарвлений. Приклади

Який слабо світиться, дає слабке світло. Приклади

Місяць блідий крізь туман прозира. (І. Франко)
Вгорі.., бліда при денному світлі, горіла велика електролампа. (В. Козаченко)
Прикметою може бути й забарвлення місяця: червоний місяць – на вітер, блідий – буде дощ або сніг. (із журн.)

перен. Невиразний, недосконалий. Приклади

Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні. (М. Коцюбинський)
Голос його був такий же блідий.., як і його обличчя. (І. Багряний)
Мені одно .. потрібно. .. Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла. (П. Дорошко)

Уживається як складова частина деяких ботанічних, медичних та інших термінів. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.