БЛІДИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
бліди́й
споріднене з лит. blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas), двн. bleizza «блідість», дангл. blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий»;
псл. blědъ, утворення з суфіксом -do- від іє. *bhloi-/ bhlei-, того самого, що і в блиск та ін;
р. бле́дный, бр. Бле́дны, [бляды́], др. блěдым, п. blady, ч. слц. bledý, вл. нл. blědy, полаб. bledaić «блідість», болг. м. блед, бле́ден, схв. блȇд, слн. bled, стсл. блѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бліда́вий
блі́день
«бура»
блі́дість
блі́длий
блі́дний
блідни́ця
«недокрів’я Ж; (бот.) білоцвітник, Leucojum vernum L. Ж»
блі́днути
блідо́та
блідува́тий
зблі́длий
поблі́длий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Бле́дны | білоруська |
| блед | болгарська |
| blědy | верхньолужицька |
| blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий» | давньоанглійська |
| bleizza «блідість» | давньоверхньонімецька |
| блěдым | давньоруська |
| *bhloi-/ | індоєвропейська |
| blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas) | литовська |
| блед | македонська |
| blědy | нижньолужицька |
| bledaić «блідість» | полабська |
| blady | польська |
| blědъ | праслов’янська |
| бле́дный | російська |
| блȇд | сербохорватська |
| bledý | словацька |
| bled | словенська |
| блѣдъ | старослов’янська |
| бляды́ | українська |
| бле́ден | українська |
| bledý | чеська |
| -do- | ? |
| блиск | ? |
бле́кнути
очевидно, псл. "blьknǫti (‹*bhlĭk-). поряд з яким, можливо, існувала форма псл. *bIěknǫti з *bhloik-;
споріднене з лит. nubliekti «блякнути»;
похідне від того самого кореня *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, блиск, бліди́й;
зв’язок з блекота́, [бле́кіт] (Bern. I 63; Sadn.– Aitz VWb. I 141 –142) недостатньо обґрунтований;
р. блёкнуть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́клий
бле́клість
бле́кній
«бляклий, блідий»
збле́клий
побле́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nubliekti «блякнути» | литовська |
| blьknǫti | праслов’янська |
| *bIěknǫti | праслов’янська |
| блёкнуть | російська |
| поряд | ? |
| *bhel-/bhl- | ? |
| бі́лий | ? |
| блиск | ? |
| бліди́й | ? |
| блекота́ | ? |
| бле́кіт | ? |
блиск
споріднені з лит. blaikštýtis «прояснятись», blyšketi «блискати», лтс. blaiskums «пляма», двн. bleih «блідий», нвн. bleich, дісл. bleikr «тс.», blíkja «блискати»;
звукова форма укр. бле- походить від псл. blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,), а звукова форма бли- в українській мові могла виникати як на місці псл. bli-, так і на місці псл. blь- з ь у слабій позиції (як у blьsčěti);
псл. blьskъ, blĕskъ, blisk-, суфіксальні утворення від іє. *bhlei-*bhloi-, *bhli-, того самого, що і в бліди́й та ін;
р. блеск, блесте́ть, бр. бліск, блі́скаць, блісь, др. бльскъ, блискъ, бльстѣти, блискати, п. blask, błysk, błyskać, ч. слц. blesk, blysk, вл. blěsk «блиск», вл. нл. błysk «блискавка», болг. бля́сък «блиск», бле́сна «блисну», м. блескот «блиск», блесне «блисне», схв. блȇсак, блȗсак «блиск, блискавка», слн. blèsk «блиск», blísk «блискавка», стсл. бльскъ «блиск», блискъ «блискавка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блеск
бле́скавий
бле́скати
блескі́тка
блескоті́ти
блесну́ти
блесте́нці
«блиски»
(мін.)
бле́стний
блестя́нка
«шкідник рапсу»
блесь
«тс.»
блещи́ця
«блищання»
блещі́
«блешня»
(мн.)
блискаве́ць
«світляк, Lampyris noctiluca L.»
(ент.)
блиска́вий
«блискучий»
блискави́ця
блискави́чний
«раптовий»
бли́скавка
«блискавиця; [блешня Mo; (ент.) світляк Ж; (іхт.) риба, що часто вистрибує з води; густера, Віісса, bjoerkna L.; верховодка, Alburnus alburnus L. Ж, Л--Г]»
бли́скавки
«скляні буси»
бли́скалка
«глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
(бот.)
бли́скальце
«блискітка»
бли́скати
бли́скіт
бли́скітка
блискону́ти
блискоті́ти
блискотливий
блиску́н
«каганець Я; блешня Mo»
блиску́чий
блиску́чка
«блискавка»
блисня́к
«слюда»
блисті́ти
блись
(виг.)
блища
«блискітка, сяйво»
блищавка
«гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.»
(іхт.)
блища́к
«блискітка Ж; (ент.) світляк»
блища́ти
блища́чий
блищачки́й
бли́щик
«блискітка»
блищи́ця
«верховодка»
(іхт.)
блищі́
«блиски»
(мін.)
ви́блиск
ві́дблиск
зблиск
о́блеск
пере́блиск
про́блиск
розблеск
ро́зблиск
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бліск | білоруська |
| бля́сък «блиск» | болгарська |
| blěsk «блиск» | верхньолужицька |
| błysk «блискавка» | верхньолужицька |
| bleih «блідий» | давньоверхньонімецька |
| bleikr «тс.» | давньоісландська |
| бльскъ | давньоруська |
| *bhlei-*bhloi- | індоєвропейська |
| blaiskums «пляма» | латиська |
| blaikštýtis «прояснятись» | литовська |
| блескот «блиск» | македонська |
| błysk «блискавка» | нижньолужицька |
| bleich | нововерхньонімецька |
| blask | польська |
| błysk | польська |
| błyskać | польська |
| blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,) | праслов’янська |
| bli- | праслов’янська |
| blь- у слабій позиції (як у blьsčěti) | праслов’янська |
| blьskъ | праслов’янська |
| блеск | російська |
| блȇсак | сербохорватська |
| blesk | словацька |
| blysk | словацька |
| blèsk «блиск»«блискавка» | словенська |
| blísk «блиск»«блискавка» | словенська |
| бльскъ «блиск» | старослов’янська |
| бле- | українська |
| блесте́ть | українська |
| блі́скаць | українська |
| блісь | українська |
| блискъ | українська |
| бльстѣти | українська |
| блискати | українська |
| бле́сна «блисну» | українська |
| блесне «блисне» | українська |
| блȗсак «блиск, блискавка» | українська |
| блискъ «блискавка» | українська |
| blesk | чеська |
| blysk | чеська |
| blyšketi «блискати» | ? |
| blíkja «блискати» | ? |
| бли- | ? |
| blĕskъ | ? |
| blisk- | ? |
| *bhli- | ? |
| бліди́й | ? |
бліх «вибілювання; білильня, місце вибілювання полотна»
н. Bléiche «місце для вибілювання» пов’язане з bleich «світлий, блідий», спорідненим з псл. blědъ (‹*bloid-), blьsкъ, укр. бліди́й, блиск;
через польську мову запозичено з німецької;
бр. блех «місце для вибілювання полотна», п. blich, blech «місце, де білиться віск, полотно», нл. blejcha «місце для вибілювання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бліха́р
«біли́льник (полотна)»
бліхо
«білильня»
бліхува
«вибілювати (полотно)»
бліши́ти
«тс.»
блѣхарня
(1627)
блѣхаръ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блех «місце для вибілювання полотна» | білоруська |
| blejcha «місце для вибілювання» | нижньолужицька |
| Bléiche «місце для вибілювання» | німецька |
| blich «місце, де білиться віск, полотно» | польська |
| blech «місце, де білиться віск, полотно» | польська |
| blědъ (‹*bloid-) | праслов’янська |
| бліди́й | українська |
| bleich «світлий, блідий» | ? |
| blьsкъ | ? |
| блиск | ? |
бля́кнути
вважається запозиченням з польської мови, в якій форма з bla- замість очікуваного *ble- відповідно до укр. бле́кнути, р. блёкнуть пояснюється як результат впливу з боку blady «блідий» [Bern. І 63);
лит. nubliŤkti «блякнути» вказує на можливість поряд з формою псл. blьnǫti, збереженою в укр. бле́кнути, р. блекнуть, паралельної форми псл. *bIěknǫti з основи *bhloik-, похідної від того самого кореня іє. *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, бле́кнути, блиск, бліди́й;
бр. бля́кнуць, п. blaknąć, blakować «блякнути», вл. blak «блідість, бляклість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блакува́ти
«тс.»
бля́клий
бля́клість
бляку́вати
«линяти»
блякува́тий
збля́клий
побля́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бля́кнуць | білоруська |
| blak «блідість, бляклість» | верхньолужицька |
| *bhel-/bhl- | індоєвропейська |
| nubliŤkti «блякнути» | литовська |
| blaknąć «блякнути» | польська |
| blakować «блякнути» | польська |
| blьnǫti | праслов’янська |
| *bIěknǫti | праслов’янська |
| блёкнуть «блідий» | російська |
| blady «блідий» | російська |
| блекнуть | російська |
| бле́кнути | українська |
| бле́кнути | українська |
| bla- | ? |
| І | ? |
| бі́лий | ? |
| бле́кнути | ? |
| блиск | ? |
| бліди́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України