БИЛЬЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БИ́ЛЬЦЯ лець, мн. (одн. би́льце, я, с.).

Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. Приклади

Шофер і Журба обережно простують до мосту. Погляди їхні зосереджено на нічній пітьмі, на бильцях містка. (Г. Епік)
Галерея не вгаває: ходять, розмовляють, перехиляються через бильця .. й нетерпляче підіймають хвилі оплесків. (Ю. Яновський)
Бригадир стояв, учепившись руками в бильця трибуни. (В. Собко)

Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. Приклади

Упала [княгиня] на дзиґлик і .. схилилась на бильце, неначе зомліла. (О. Стороженко)
З бильця на ліжку взяв Сахновський хустку велику жовтогарячу. (А. Головко)
На бильці крісла лежав вичищений, вигладжений його святковий костюм. (Ірина Вільде)
Юрко довго вішав нове пальто на бильце ліжка. (В. Дрозд)

Бокові обводи колиски. Приклади

Шовковії вервечки, золотії бильця, мальована колисочка. (Сл. Гр.)
Навіть мала Надійка стала іншою – вона вже підіймала голову і вміла триматись рученятами за бильця колиски. (О. Донченко)

Планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях господарського ужитку. Приклади

Треба було розібрати двоє бильців [билець] у бороні. (П. Чубинський)
Те, що лишилося від дозорця, поточилося двором і впало через розбитий шматок бильця з рала. (Іван Ле)

Див. би́льця.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.