БИЛЬЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
би́ло́ «крило саней; полудрабок, верхня бокова перекладина воза»
семантика не дозволяє ототожнити це гніздо з би́ло;
похідним від би́ти;
скоріше тут ідеться про такі похідні утворення від іє. *bhei -«бити», які вже в ран ньопраслов’янський період утратили зв’язок із слов’янськими формами того ж походження на позначення биття;
пор. гр. φīτρός «колода, поліно, стовбур», похідне від того самого індоєвропейського кореня *bhei-/*bhī-;
р. [би́ло] «передок саней», бр. бі́ла «полудрабок», п. bidło «бильце у бороні», ч. слц. bidlo «жердина», слц. bilnica «орчик», болг. м. би́ло «верхнє ребро даху», м. било «балка», схв. бȕло «брусок граблів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
билівни́к
«свердлувальник граблів»
би́лка
«тонкий стовбур дерева»
би́льце́
«рама колиски; спинка ліжка; частина витушки; паличка у вулику; частина воріт; брус у бороні»
би́льця
«поручні»
бильчак
«дерев’яна колода»
бильча́стий
«перильчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бі́ла «полудрабок» | білоруська |
| би́ло «верхнє ребро даху» | болгарська |
| φīτρός «колода, поліно, стовбур» | грецька |
| *bhei - «бити» | індоєвропейська |
| би́ло «верхнє ребро даху» | македонська |
| било «балка» | македонська |
| bidło «бильце у бороні» | польська |
| би́ло «передок саней» | російська |
| бȕло «брусок граблів» | сербохорватська |
| bidlo «жердина» | словацька |
| bilnica «орчик» | словацька |
| bidlo «жердина» | чеська |
| би́ти | ? |
| φīτρός «колода, поліно, стовбур» | ? |
| *bhei-/*bhī- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України