БЕНЕДИКТИНЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
БЕНЕДИКТИ́НЕЦЬ
БЕНЕДИКТИ́НЦІ ів, мн. (одн. бенедикти́нець, нця, ч., бенедикти́нка, и, ж.).
Католицький чернечий орден, заснований в Італії на початку VI ст. Бенедиктом Нурсійським; жіноче відгалуження ордену – бенедиктинки.
Приклади
- Собор, колишній костьол бенедиктинців, крає небо високими, різкими шпилями з хрестами. (М. Малиновська)
- Монастирі бенедиктинців були свого часу дуже багаті і впливові. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.