БЕНЕДИКТИНЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

БЕНЕДИКТИ́НЦІ ів, мн. (одн. бенедикти́нець, нця, ч., бенедикти́нка, и, ж.).

Католицький чернечий орден, заснований в Італії на початку VI ст. Бенедиктом Нурсійським; жіноче відгалуження ордену – бенедиктинки. Приклади

Собор, колишній костьол бенедиктинців, крає небо високими, різкими шпилями з хрестами. (М. Малиновська)
Монастирі бенедиктинців були свого часу дуже багаті і впливові. (з газ.)

Жіноче відгалуження ордену бенедиктинців.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Див. бенедикти́нці.

Див. бенедикти́нці.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.