БЕЗУМНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕЗУ́МНИЙ а, е.

Який утратив розум; божевільний. Приклади
  • Тебе самого Безумним люди назовуть. (Т. Шевченко)
Який виявляє ознаки безумства; безтямний. Приклади
  • Мені видно лише його трохи безумні очі. (М. Хвильовий)
  • Шторре слухняно сів. Погляд його став безумним. (В. Собко)
  • Богдан безумними очима дивився на товариша. (Р. Іваничук)
у знач. ім. безу́мний, ного, ч.; безу́мна, ної, ж. Людина, що втратила розум, або той (та), хто своєю поведінкою, вчинками нагадує таку людину. Приклади
  • Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Раз прийшов, там [у царя] танці, крики, Регіт, скоки і музики. Мов безумних дім великий. (І. Франко)
  • [Єпископ:] Безумний мовив мудро ненароком. (Леся Українка)
  • Як безумний, бреду хмарою своєї фантазії. (В. Стефаник)
  • Забувши про все на світі, мати, як безумна, кинулась до сина, обмацуючи його руки, ноги, голову. (А. Шиян)
Не виправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. Приклади
  • При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Її появи він [Льова] раз у раз чекав, як здійснення безумної мрії. (В. Підмогильний)
Сповнений безумства (у 2 знач.). Приклади
  • Ніколи не забути Софії того безумного вечора, коли вона каталася разом з ним на тройці, рискуючи [ризикуючи] кожної хвилини розбитися на смерть. (А. Шиян)
  • Лютий ворог згине, встане Україна після днів безумних і ночей страшних. (В. Сосюра)
перен. Надзвичайно сильний, величезний. Приклади
  • Його опанувала безумна тривога. (І. Франко)
  • Гроші безумні йому заплатили за мертву царицю. (Леся Українка)
  • Я свого котика кохаю, як і в перші дні безумного медового місяця. (М. Хвильовий)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.