БЕЗГЛУЗДИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ а, е.

Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Приклади

Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого [свого] запаленого апостола і свойого [свого] мученика. (І. Франко)
Мемет був п'яний .. Його рухи були безглуздими й зайвими. (М. Коцюбинський)
Вона зашарілась, бо відповідь її здалася самій неймовірно безглуздою. (О. Донченко)
Праворуч чи ліворуч, вперед чи назад – всі ці можливості роздоріжжя були однаково страшні й безглузді. (В. Підмогильний)
Вони весь вечір просиділи удвох за шахами, і на диво Богданові, швагер робив зовсім безглузді ходи. (Р. Іваничук)

у знач. ім. безглу́здий, дого, ч. Той, хто позбавлений глузду; нерозумний. Приклади

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Зрозумійте-но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.