БЕЗЗВУЧНОМУ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕЗЗВУ́ЧНИЙ а, е.

Який не подає звуків; безмовний, німий. Приклади
  • Ніби в німому кіно, перед Віктором пропливали беззвучні кадри. (М. Руденко)
Позбавлений звуків, звучання; тихий. Приклади
  • Ранок був беззвучний, сільська вулиця порожня. (Ю. Яновський)
  • Михайлина схиляється до дівчинки, сухими вустами цілує в теплу щічку довгим беззвучним поцілунком. (Ю. Збанацький)
  • Твоя душа тепер хоче іншого сміху, беззвучного. (О. Бердник)
  • Це ж кінець нашої історії. Тихий, беззвучний, відчутний кінець. (О. Кобилянська)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.