БЕЗЖУРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗЖУ́РНИЙ а, е.

Який не журиться, не схильний до журби; веселий, безтурботний. Приклади

Весела [Парасочка], балакуча, жартовлива [жартівлива], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі. (Панас Мирний)
Тут хорий батько.., що має лише даровані дні перед собою, а вона безжурна.... (О. Кобилянська)
Емма видавалась дуже веселою, безжурною. (В. Винниченко)
Анатолій намагався вдавати з себе безжурного, щоб ніхто не здогадався про його справжній душевний стан. (О. Гуреїв)
Діти побігли, як безжурні птахи. (Б. Лепкий)

Який не має ознак журби, туги. Приклади

– Цей чолов'яга й справді веселий, приємний, .. колись подобавсь мені своїми жартами та безжурною вдачею. (І. Нечуй-Левицький)
Видно, материн жаль уразив і його безжурне серце: стоїть він біля матері похнюпившись.... (Панас Мирний)
Серед скель, як сон, легких, Я думок тяжкою сіллю Посипав безжурний сміх. (М. Рильський)
Той безжурний усміх таким болем нестерпним відгукнувся у ньому, що Василь аж застогнав. (А. Дімаров)
Ліс прокидався безжурним дзвоном незримих пташок. (Яків Баш)

Який викликає, навіває радість, добрий настрій. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.