БА — ТЛУМАЧЕННЯ
БА виг., розм.
Уживається для вираження здивування, здогаду; дивись.
Приклади
- – Ти, як те сонечко, закрасиш мою смутну хату, розвеселиш матір... – Ба! У тебе й мати є? А я й забула.... (Панас Мирний)
- От я їх вже бачу. Ба, ба! Як вас багато.... (М. Коцюбинський)
- [Мавка:] Ба! чуєш?. То весна співає? (Леся Українка)
- Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях – дарма: ось і відпочине, і онучі просушить. О, ба! Спереді у темряві блиснув вогник (видно, в халупці світло засвітилося). Хороше! (А. Головко)
БА част. власне мод.
у сполуч. із спол. та, але.
Уживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі, як правило, розкриваються причини неможливості її виконання.
Приклади
- Полетів би, послухав би. Заплакав би з ними... Та ба, доля приборкала Меж людьми чужими. (Т. Шевченко)
- А воно б і гаразд: у Петра Степановича – сини, у Василя Семеновича – дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася.... (Панас Мирний)
Уживається при відповідях для посилення заперечення.
Приклади
- – Пусти! – кричав Микола, посатанівши од злості. – Ба, не пущу!.. – кричав отаман. (І. Нечуй-Левицький)
- – То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? – Ба ні, на цьому не битий. (Ю. Яновський)
БА спол.
приєднувальний.
Приєднує речення, що уточнюють зміст попередніх; та й, навіть.
Приклади
- Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу. (І. Франко)
- Наступний день Панас зустрів спокійно, ба навіть поважно, як годиться старшому в сім'ї. (Я. Качура)
- – Гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба й у вічі не бачили один одного. (А. Головко)
протиставний.
Приєднує речення з протилежним або обмежувальним значенням; але.
Приклади
- Макар Іванович лишився в хаті. Ба не сам, бо й Хо втисся за доктором і причаївся в куточку. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.