БА — ЕТИМОЛОГІЯ

ба (сполучник; частка; вигук несподіванки)

псл. ba;
лит. bà (стверджувальна частка), лтс. ba (підсилювальна частка), ав. bā «справді», вірм. ba (видільна частка), гр. φή «немов, ніби»;
іє. *bhā, займенникова форма, споріднена з *bho, від якої походить і укр. бо;
пор. аналогічний паралелізм вигуку на і частки но, часток р. ка і ко та ін;
відрив р. болг. схв. ба від укр. ба, ч. п. слц. ba (Фасмер І 99; Bern. І 36; Sadn.–Aitz. VWb. І 61) необґрунтований;
р. болг. м. схв. ба (вигук, частка), п. ч. слц. ba «справді», слн. bà (вигук нехтування);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«справді» авестійська
ба болгарська
ба (вигук, частка) болгарська
ba (видільна частка) вірменська
φή «немов, ніби» грецька
*bhā індоєвропейська
*bho індоєвропейська
ba (підсилювальна частка) латиська
(стверджувальна частка) литовська
ба (вигук, частка) македонська
ba польська
ba «справді» польська
ba праслов’янська
ка російська
ко російська
ба російська
ба (вигук, частка) російська
ба сербохорватська
ба (вигук, частка) сербохорватська
ba словацька
ba «справді» словацька
(вигук нехтування) словенська
бо українська
на українська
но українська
ба українська
ba чеська
ba «справді» чеська

ба (вигук здивування: ти ба)

результат скорочення дієслівної форми бачиш (бачив);
пор. р. ишь з видишь;
після фонетичного збігу з давнім ба1 частково змішало з ним і свої вигукові функції;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́кати «говорити ба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ишь російська
видишь російська
бачиш (бачив) українська
бачив українська
ба українська

бай «та й» (спол.)

результат злиття сполучників ба та і (й);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба (й) ?
і (й) ?

ба́йно «атож, саме так»

результат злиття підсилювальної частки ба «та» і стверджувальної частки [айно];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба «та» ?
айно ?

ба-ле (вигук на позначення подиву)

складне утворення, що виникло, очевидно, з часток [ба] «та» і [але́] «невже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба-ле-ба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба «та» ?
але́ «невже» ?

ба́як «авжеж, звичайно»

результат злиття частки ба і питального прислівника як, паралельний до складеної стверджувальної частки ая́кже;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бая́ґже «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба ?
як ?
ая́кже ?

бо (сполучник причини; підсилювальна частка)

пов’язання з хет. та «або» (Machek ESJČ 58) необґрунтоване;
псл. bo, один з формальних варіантів займенникового кореня b-, того самого, що і в сполучнику ба;
бр. др. бо, п. bo «тс.», ч. слц. нл. ст. схв. ст. bo «тому що», стсл. бо «тому що; отже»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо білоруська
бо давньоруська
bo «тому що» нижньолужицька
bo «тс.» польська
bo праслов’янська
bo «тому що» сербохорватська
bo «тому що» словацька
бо «тому що; отже» старослов’янська
та «або» хетська
bo «тому що» чеська
b- ?
ба ?
bo «тому що» ?
bo «тому що» ?

гольтіпа́ «голота»

похідні утворення від го́лий з не зовсім ясною словотворчою будовою;
можливо, результат видозміни первісного *голотьба́ «голота» від [го́лоть], ускладненого суфіксом -ба;
пор. р. [голодьба́], голыдьба́, [голотьба́, голдоба́];
р. [гольтепа́] «біднота; погано одягнена людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голтяба́
гольтіпа́ка «голяк, бідняк, обідранець»
гольтяпа́ «тс.»
гольтяпа́ка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гольтепа́ «біднота; погано одягнена людина» російська
го́лий ?
голотьба́ «голота» ?
го́лоть ?
ба ?
голодьба́ ?
голодьба́ ?
голыдьба́ ?
голотьба́ ?
голдоба́ ?

да-ба «та ба, та де там»

результат об’єднання сполучника [да] «та, але» і вигуку ба;
;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
да «та, але» ?
ба ?

о́ба́

недостатньо переконливим є зведення (Machek ESJČ 404) до форми типу іє. *ambhi-duvō «обидва»;
утворилось, очевидно, з префікса *ambh- (‹*ambhi) «навколо» та *bhō(u) «обидва», відбитого в гот. bai «обидва», нвн. beide, англ. both «тс.»;
псл. oba, obě;
споріднене з лит. abù «обидва», abì «обидві», лтс. abi «обидва», прус. abbai, лат. ambō, гр. ἄμφω, дінд. ubhā, ubhāu, ubhē, ав. uwa, ubē, гот. bai, ba, тох. А āmpi, āmpe, B ant-api «тс.»;
іє. *ambhō(u) «обидва»;
р. болг. діал. о́ба, о́бе, бр. або́е, др. оба, обѣ, п. obа, obaj, obie, oboje, ч. oba, obě, oboje, obojí, слц. oba, obaja, obe, вл. wobaj, wobě, нл. wobej, hobej (dwa), hobej (dwě), полаб. vübë, м. обаjцата «обидва, обоє», схв. о̏ба, о̏б(j)e, слн. obá, obé, стсл. оба, обѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вобі́ «обидві»
обе́ «обоє»
о́бі́
обі́йко
обі́йний «двоякий»
обо́є
обо́йко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
uwa авестійська
both «тс.» англійська
або́е білоруська
о́ба болгарська
wobaj верхньолужицька
wobě верхньолужицька
bai «обидва» готська
bai готська
ἄμφω грецька
ubhā давньоіндійська
оба давньоруська
*ambhi-duvō «обидва» індоєвропейська
*ambhō(u) «обидва» індоєвропейська
ambō латинська
abi «обидва» латиська
abù «обидва» литовська
обаjцата «обидва, обоє» македонська
wobej (dwa), hobej (dwě) нижньолужицька
hobej (dwa), hobej (dwě) нижньолужицька
beide нововерхньонімецька
vübë полабська
obа польська
obaj польська
obie польська
oboje польська
oba праслов’янська
abbai прусська
о́ба російська
ба сербохорватська
oba словацька
obaja словацька
obe словацька
obá словенська
obé словенська
оба старослов’янська
о́бе українська
обѣ українська
б українська
обѣ українська
oba чеська
obě чеська
oboje чеська
obojí чеська
*ambh- «навколо» (‹*ambhi) ?
*bhō(u) «обидва» ?
obě ?
abì «обидві» ?
ubhāu ?
ubhē ?
ubē ?
ba ?
А ?
āmpe ?
ant-api «тс.» ?
о́ба ?

хло «ото, отже»

не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, що виникло внаслідок скорочення слова хло́пець, хло́пче, [xлoп] «чоловік, мужчина», пор. ба з ба́чити (ба́чив);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хло́пець ?
хло́пче ?
xлoп «чоловік, мужчина» ?
ба (ба́чив). ?
ба́чити (ба́чив). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України