БА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба (сполучник; частка; вигук несподіванки)
псл. ba;
лит. bà (стверджувальна частка), лтс. ba (підсилювальна частка), ав. bā «справді», вірм. ba (видільна частка), гр. φή «немов, ніби»;
іє. *bhā, займенникова форма, споріднена з *bho, від якої походить і укр. бо;
пор. аналогічний паралелізм вигуку на і частки но, часток р. ка і ко та ін;
відрив р. болг. схв. ба від укр. ба, ч. п. слц. ba (Фасмер І 99; Bern. І 36; Sadn.–Aitz. VWb. І 61) необґрунтований;
р. болг. м. схв. ба (вигук, частка), п. ч. слц. ba «справді», слн. bà (вигук нехтування);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bā «справді» | авестійська |
ба | болгарська |
ба (вигук, частка) | болгарська |
ba (видільна частка) | вірменська |
φή «немов, ніби» | грецька |
*bhā | індоєвропейська |
*bho | індоєвропейська |
ba (підсилювальна частка) | латиська |
bà (стверджувальна частка) | литовська |
ба (вигук, частка) | македонська |
ba | польська |
ba «справді» | польська |
ba | праслов’янська |
ка | російська |
ко | російська |
ба | російська |
ба (вигук, частка) | російська |
ба | сербохорватська |
ба (вигук, частка) | сербохорватська |
ba | словацька |
ba «справді» | словацька |
bà (вигук нехтування) | словенська |
бо | українська |
на | українська |
но | українська |
ба | українська |
ba | чеська |
ba «справді» | чеська |
ба (вигук здивування: ти ба)
результат скорочення дієслівної форми бачиш (бачив);
пор. р. ишь з видишь;
після фонетичного збігу з давнім ба1 частково змішало з ним і свої вигукові функції;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́кати
«говорити ба»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ишь | російська |
видишь | російська |
бачиш (бачив) | українська |
бачив | українська |
ба | українська |
бай «та й» (спол.)
результат злиття сполучників ба та і (й);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба (й) | ? |
і (й) | ? |
ба́йно «атож, саме так»
результат злиття підсилювальної частки ба «та» і стверджувальної частки [айно];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба «та» | ? |
айно | ? |
ба-ле (вигук на позначення подиву)
складне утворення, що виникло, очевидно, з часток [ба] «та» і [але́] «невже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба-ле-ба
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба «та» | ? |
але́ «невже» | ? |
ба́як «авжеж, звичайно»
результат злиття частки ба і питального прислівника як, паралельний до складеної стверджувальної частки ая́кже;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бая́ґже
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба | ? |
як | ? |
ая́кже | ? |
бо (сполучник причини; підсилювальна частка)
пов’язання з хет. та «або» (Machek ESJČ 58) необґрунтоване;
псл. bo, один з формальних варіантів займенникового кореня b-, того самого, що і в сполучнику ба;
бр. др. бо, п. bo «тс.», ч. слц. нл. ст. схв. ст. bo «тому що», стсл. бо «тому що; отже»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бо | білоруська |
бо | давньоруська |
bo «тому що» | нижньолужицька |
bo «тс.» | польська |
bo | праслов’янська |
bo «тому що» | сербохорватська |
bo «тому що» | словацька |
бо «тому що; отже» | старослов’янська |
та «або» | хетська |
bo «тому що» | чеська |
b- | ? |
ба | ? |
bo «тому що» | ? |
bo «тому що» | ? |
гольтіпа́ «голота»
похідні утворення від го́лий з не зовсім ясною словотворчою будовою;
можливо, результат видозміни первісного *голотьба́ «голота» від [го́лоть], ускладненого суфіксом -ба;
пор. р. [голодьба́], голыдьба́, [голотьба́, голдоба́];
р. [гольтепа́] «біднота; погано одягнена людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голтяба́
гольтіпа́ка
«голяк, бідняк, обідранець»
гольтяпа́
«тс.»
гольтяпа́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гольтепа́ «біднота; погано одягнена людина» | російська |
го́лий | ? |
голотьба́ «голота» | ? |
го́лоть | ? |
ба | ? |
голодьба́ | ? |
голодьба́ | ? |
голыдьба́ | ? |
голотьба́ | ? |
голдоба́ | ? |
да-ба «та ба, та де там»
результат об’єднання сполучника [да] «та, але» і вигуку ба;
;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
да «та, але» | ? |
ба | ? |
о́ба́
недостатньо переконливим є зведення (Machek ESJČ 404) до форми типу іє. *ambhi-duvō «обидва»;
утворилось, очевидно, з префікса *ambh- (‹*ambhi) «навколо» та *bhō(u) «обидва», відбитого в гот. bai «обидва», нвн. beide, англ. both «тс.»;
псл. oba, obě;
споріднене з лит. abù «обидва», abì «обидві», лтс. abi «обидва», прус. abbai, лат. ambō, гр. ἄμφω, дінд. ubhā, ubhāu, ubhē, ав. uwa, ubē, гот. bai, ba, тох. А āmpi, āmpe, B ant-api «тс.»;
іє. *ambhō(u) «обидва»;
р. болг. діал. о́ба, о́бе, бр. або́е, др. оба, обѣ, п. obа, obaj, obie, oboje, ч. oba, obě, oboje, obojí, слц. oba, obaja, obe, вл. wobaj, wobě, нл. wobej, hobej (dwa), hobej (dwě), полаб. vübë, м. обаjцата «обидва, обоє», схв. о̏ба, о̏б(j)e, слн. obá, obé, стсл. оба, обѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вобі́
«обидві»
обе́
«обоє»
о́бі́
обі́йко
обі́йний
«двоякий»
обо́є
обо́йко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
uwa | авестійська |
both «тс.» | англійська |
або́е | білоруська |
о́ба | болгарська |
wobaj | верхньолужицька |
wobě | верхньолужицька |
bai «обидва» | готська |
bai | готська |
ἄμφω | грецька |
ubhā | давньоіндійська |
оба | давньоруська |
*ambhi-duvō «обидва» | індоєвропейська |
*ambhō(u) «обидва» | індоєвропейська |
ambō | латинська |
abi «обидва» | латиська |
abù «обидва» | литовська |
обаjцата «обидва, обоє» | македонська |
wobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
hobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
beide | нововерхньонімецька |
vübë | полабська |
obа | польська |
obaj | польська |
obie | польська |
oboje | польська |
oba | праслов’янська |
abbai | прусська |
о́ба | російська |
ба | сербохорватська |
oba | словацька |
obaja | словацька |
obe | словацька |
obá | словенська |
obé | словенська |
оба | старослов’янська |
о́бе | українська |
обѣ | українська |
б | українська |
обѣ | українська |
oba | чеська |
obě | чеська |
oboje | чеська |
obojí | чеська |
*ambh- «навколо» (‹*ambhi) | ? |
*bhō(u) «обидва» | ? |
obě | ? |
abì «обидві» | ? |
ubhāu | ? |
ubhē | ? |
ubē | ? |
ba | ? |
А | ? |
āmpe | ? |
ant-api «тс.» | ? |
о́ба | ? |
хло «ото, отже»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, що виникло внаслідок скорочення слова хло́пець, хло́пче, [xлoп] «чоловік, мужчина», пор. ба з ба́чити (ба́чив);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хло́пець | ? |
хло́пче | ? |
xлoп «чоловік, мужчина» | ? |
ба (ба́чив). | ? |
ба́чити (ба́чив). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України