АПОФЕОЗ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

АПОФЕО́З у, ч.

В античних греків і римлян – культ обожнювання якої-небудь видатної особи.

книжн. Звеличування якої-небудь особи, події, явища. Приклади

Тота ціла картина оприського курища, так чудно і артистично змальована Шашкевичем в “Олені”, чи ж не виходить вона на апофеоз того єдиного протесту проти неволі, який тоді був можливий для народу? (І. Франко)
Такого полум'яного культу материнства [як у Т. Шевченка], такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. (М. Рильський)

театр. Урочиста сцена в кінці спектаклю або концерту, в якій прославляється народ, герой, подія і т. ін. Приклади

Ще після одного відступу й наступу з'явилася й шоста дія. На цей раз то був апофеоз. (Ю. Смолич)

Вища стадія розвитку чого-небудь; кульмінація. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.