КУЛЬМІНАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
КУЛЬМІНА́ЦІЯ ї, ж.
астр.
Проходження світила через небесний меридіан.
Приклади
- Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а момент нижньої кульмінації – справжньою північчю. (з навч. літ.)
перен.
Найвище напруження, піднесення в розвитку чого-небудь.
Приклади
- Прудкість моєї мислі доходить кульмінацій. (М. Хвильовий)
- Коли мелодія досягла найвищого свого зльоту, кульмінації, здалося, ніби мене хтось схопив за руку і сказав: “Ходім!”. (Ю. Збанацький)
- Наречена сиділа невесела й розчарована, бо знала заздалегідь, чим ця комедія кінчиться, хоч і не розумілася на зав'язці й кульмінації. (О. Чорногуз)
- Нарешті бідолахи сплели кострубатий вінок й настала кульмінація дійства. (Г. Пагутяк)
- Світлове шоу стало кульмінацією урочистостей, які розпочалися військовим парадом. (з газ.)
літ.
Елемент композиції твору, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв'язка.
Приклади
- У невеликих за обсягом творах (новела, оповідання, часом повість) кульмінація, як правило, зсунута ближче до фіналу. (з навч. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.