АЛФАВІТ — ТЛУМАЧЕННЯ

АЛФА́ВІ́Т у, ч.

Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка. Приклади
  • Похідні марші в ті часи робились досить повільно, і траплялось, випадали вільні години на привалах, інколи цілі дні відпочинку, їх використовував штабс-капітан, щоб показати ординарцеві перші літери алфавіту. (Б. Левін)
  • Старослов'янська писемність знає два алфавіти – кирилицю і глаголицю. (з наук. літ.)
  • Для позначення фізичних величин, як правило, використовують букви латинського алфавіту. (з наук. літ.)
інформ., мат. Лінійно упорядкована сукупність символів, що використовується у певній формальній системі (математична теорія, мова програмування і т. ін.). Приклади
  • Алфавітом мови програмування є скінченна непорожня цілком упорядкована множина, елементи якої називаються символами (буквами). (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.