АВТОРИТЕТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

АВТОРИТЕ́Т ч.

тільки одн., род. у. Загальновизнане значення, вплив, поважність (особи, організації, колективу, теорії і т. ін.). Приклади

Учні, відповідно до його авторитету й предмета, який він читав, прозвали його Соломоном. (І. Багряний)
Легендарна біографія Т. Шевченка – це вияв виняткового авторитету серед народу. (з навч. літ.)
За широтою території, міжнародним авторитетом Київська Русь займала у IX ст. одне з провідних місць у Європі. (із журн.)

род. а. Особа, яка має вплив, повагу, заслуговує на повну довіру. Приклади

Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі. (Ю. Яновський)
Гаврило – неперевершений авторитет у солов'їних співах. (О. Копиленко)

род. а, жарг. Лідер, ватажок кримінального угруповання. Приклади

Найбільш характерними рисами кримінальної групи є попередня змова та орієнтація на кримінальну діяльність, а в питаннях норм та ціннісних установок – на лідера (“авторитета”), який звичайно має кримінальний досвід і сильну волю. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.