АБСОЛЮТИЗМ — ТЛУМАЧЕННЯ
АБСОЛЮТИЗМ
Етимологія: лат., безумовний, необмежений
Необмежена монархія, форма правління, за якої верховна влада повністю належить одній особі (монархові - царю, імператору, королю).
Словник іншомовних слів
АБСОЛЮТИ́ЗМ у, ч.
Форма правління і державного устрою, за якої верховна влада належить одній особі – монарху.
Приклади
- По всій Європі XVIII ст. поширювалися принципи та практика абсолютизму. (з наук. літ.)
- Абсолютизм – остання стадія розвитку феодальної держави, що виник у період згасання феодалізму і зародження капіталістичних відносин, тобто в період пізнього Середньовіччя. (з наук. літ.)
- У Франції абсолютизм досяг апогею свого розвитку при королі Людовикові XIV, який систематично втілював у життя свій принцип "Держава – це я". (з наук.-попул. літ.)
- Достатньо побіжно погортати підручник із всесвітньої історії, щоб переконатися, що всяке піднесення королівського абсолютизму незмінно супроводжувалося посиленням впливу й розширенням функцій секретних служб, встановленням жорсткого контролю за все новими сферами суспільного життя. (з навч. літ.)
Те саме, що абсолю́т 2.
Приклади
- Поет доводить цю найголовнішу ознаку ночі [німа ніч] до абсолютизму знову ж через майстерно дібраний прикметник. (із журн.)
перен.
Влада однієї людини над іншою.
Приклади
- – Абсолютизм у родині – се річ наймудріша. Думаєте, що в мене інакше? Моя воля – се воля всіх. (О. Кобилянська)
- Але минули ті часи, коли Довбуш міг приказувати й його слово було закон. Всякому абсолютизмові приходять нарешті кінці – і наказ Довбуша замінюється порадою. (Г. Хоткевич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.