АБСОЛЮТ — ТЛУМАЧЕННЯ
АБСОЛЮТ
Етимологія: лат., довершений, безумовний, необмежений
Те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В філософії і релігійних тлумаченнях - вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, бог тощо).
Словник іншомовних слів
АБСОЛЮ́Т у, ч.
В ідеалістичній філософії – вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютне “я”); у релігії – Бог.
Приклади
- Що з того, що вони [йоги] .. єдналися з “абсолютом”, а животіти могли тільки тому, що поряд були віддані друзі з “нормальною” свідомістю. (О. Бердник)
- Широке коло питань, що розглядається релігійною філософією, концентрується навколо питання про відношення людини як кінечної, тимчасової істоти до божественного абсолюту. (з наук. літ.)
- В індивідуально-психологічному аспекті молитва є виразом стану душі, котра перебуває на певному рівні, в певній локалізації постійних процесів взаємодії в обширі абсолюту. (з наук.-попул. літ.)
Крайній ступінь чого-небудь.
Приклади
- Поза сумнівом: певні сили, граючи на емоціях народу, час від часу ще й підкидатимуть “компромат”, аби довести ненависть .. до абсолюту. (Б. Олійник)
- Наприкінці життя він фотографує білі мармурові античні скульптури та квіти. Вони доведені до абсолюту, якого художник прагнув усе своє життя – все світиться і оживає – він оволодів магією фотографії. (із журн.)
- У традиції радянського і пострадянського театру психологічний театр, на жаль, зводиться до деякого абсолюту, що, як мінімум, створює ефект перенасичення. (з газ.)
Щось самодостатнє, незалежне від яких-небудь умов, відношень і т. ін.
Приклади
- Для Еліота традиція становить певний абсолют, вічні цінності, звернення до яких забезпечує митцеві незалежність від тимчасовості та минущості свого “я”. (з наук. літ.)
- Цей польський реалізм у його найновіших народницьких зразках його вдача засвоювала як якийсь абсолют, раз назавжди даний, що змінам не підлягає та їх не потребує. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.