АБРИКОСА

Плодове дерево.

Жовтогарячий соковитий плід цього дерева з великою кісточкою, солодкий на смак.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

АБРИКО́СА и, ж.

Плодове дерево або кущ родини розових із жовтогарячими або жовтими соковитими плодами з великою кісточкою. Приклади

Настала красна весна. Зацвіли абрикоси. (І. Нечуй-Левицький)
Він відступив у тінь. Став під розложистою молодою абрикосою, стежачи за кожним батьковим рухом. (В. Малик)

Плід цього дерева або куща. Приклади

Настало літо. Почали стигнути плоди: черешні, вишні, абрикоси. (Остап Вишня)
З базару додому шкутильгає Півень, несучи кошик з абрикосами. (Б. Антоненко-Давидович)
Абрикоса промислового ступеня стиглості: не зелена, не перезріла, однорідна за ступенем зрілості, без гнилі. (з наук.-попул. літ.)

Жерделя, мореля, брусквина; південне дерево родини мигдалевих і його плід. Сушені плоди А. відомі під назвами урюк, курага, шептала.

Словник іншомовних слів

Те саме, що абрико́са. Приклади

Абрикос – цінна кісточкова порода. Вона відзначається посухостійкістю, дуже вимоглива до тепла. (з навч. літ.)
Абрикос був вивезений Олександром Македонським із Вірменії і поширився в епоху еллінізму по Південній Європі, Середземномор'ю, Ближньому і Середньому Сходу, що привело до появи різних сортів абрикосів із різними якостями. (із журн.)
Дістав з машини газетний кульок з абрикосами і давай частувати ними Ониська Артемовича та його бригадирів. (О. Гончар)
Лікувальна цінність плодів абрикоса зумовлена високим вмістом у них вітамінів, мікро- і макроелементів, цукрів тощо. (з наук.-попул. літ.)