ЧАЙКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЧА́ЙКА

Морський водоплавний птах родини сивкових з короткими ногами і густим оперенням; чибіс. Приклади

Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть. (Леся Українка)
– На тому морі білі пароплави і хмари чайок... (М. Чабанівський)
А може, просто грається [чайка] над морем, .. добру годину віщуючи, як у тій морській приказці: чайка сіла на воду, жди моряк погоду... (В. Кучер)
* У порівн. Вибирається, як чайка за море. (прислів'я)

Болотяно-луговий птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках і лісах. Приклади

Разом з хлопцями Антося любила видирати у верболозі гнізда чайок. (О. Донченко)
Тирло – невеличкий, порослий травою острівець посеред Ташані. Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки, сідають на спочинок перелітні журавлі, в'ють гнізда лугові чайки. (Григорій Тютюнник)
* У порівн. Марина, мов голодна чайка, на все поле заскиглила. (Панас Мирний)
Дівочий голос доліта ласкавий, Як біла чайка з синіх берегів. (М. Рильський)
В грудях чайкою билась тривога. (М. Ю. Тарновський)
Коли вона [Христя], запаморочена болем втрати, билася чайкою над трупами своїх єдиних у світі рідних, хтось схопив її ззаду за коси. (В. Речмедін)
Чайки вигрібають ямку де-небудь на березі, просто на землі; наносять ломаччя, сміттячка й тоді несуться. (О. Воропай)

перен., розм. Про дівчину, жінку (перев. пестл. при звертанні). Приклади

Не бачу її [Мані] ніколи в вікні, коли минаю її хату, але відчуваю, що вона... та моя чайка, десь коло котрогось сидить, похилена, може, над яким шитвом, думаючи про мене. (О. Кобилянська)
* Образно. Україно – чайко ніжна! Україно – орля дуже! (О. Гуреїв)
Але найбільш точним, на нашу думку, є переспів плачу Ярославни в однойменній поезії Т.Г. Шевченка: – Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою – вдовицею. (з наук. літ.)