ЧАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ча́йка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.; мартин звичайний, Larus ridibundus L.» (орн.)
зіставлення з двн. heigir «сіра чапля», свн. heiger «тс.», дінд. kēkā «крик павича», лит. kéikti «лаяти, проклинати» (Bern. I 134, IF 8, 284–285) та з причаї́тися (Brückner 72, KZ 48, 198) малоймовірні;
подібні назви лтс. kaĩja, фін. kajava, [kaika], дінд. kā́kas «ґава», двн. снн. kâ «ґава; галка»;
псл. čajьka, похідне від *čaja «тс.», що є звуконаслідувальним утворенням від крику птаха *kē або *kjaj-, звідки *čaj-;
р. бр. болг. ча́йка, др. чаица «вид птаха», п. czajka, ч. čejka, ст. čějka, слц. čajka, вл. ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.», слн. čájсa, стсл. чаика;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чаєня́
ча́єчка
«чайка»
чаї́ний
чаї́ник
«чаєня (у казці)»
ча́йкові
(орн.)
ча́йчин
че́йка
«чайка»
чойка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ча́йка | білоруська |
ча́йка | болгарська |
ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.» | верхньолужицька |
heigir «сіра чапля» | давньоверхньонімецька |
kâ «ґава; галка» | давньоверхньонімецька |
kēkā «крик павича» | давньоіндійська |
kā́kas «ґава» | давньоіндійська |
чаица «вид птаха» | давньоруська |
kaĩja | латиська |
kéikti «лаяти, проклинати» | литовська |
czajka | польська |
čajьka | праслов’янська |
ча́йка | російська |
heiger «тс.» | середньоверхньнімецька |
kâ «ґава; галка» | середньонижньонімецька |
čajka | словацька |
čájсa | словенська |
чаика | старослов’янська |
kajava | фінська |
čejka | чеська |
причаї́тися | ? |
kaika | ? |
*čaja «тс.» | ? |
*kē | ? |
*čaj- | ? |
čějka | ? |
ча́йка «човен»
пов’язання з тур. kayık «човен» (Преобр. II, вып. последний 52) безпідставне;
початковий звук ч- замість ш- з’явився, мабуть, під впливом назви птаха ча́йка;
запозичення з турецької мови, пор. тур. şayka «човен»;
р. ча́йка (з укр.), бр. [ча́йка] (з укр.), п. czajka (з укр.), ч. слц. čajka, болг. ша́йка, схв. ша̑jка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ча́йковиця
«запорізька флотилія з чайок»
чайковник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ча́йка (з укр.) | білоруська |
ша́йка | болгарська |
czajka (з укр.) | польська |
ча́йка (з укр.) | російська |
jка | сербохорватська |
čajka | словацька |
kayık «човен» | турецька |
şayka «човен» | турецька |
čajka | чеська |
ча́йка | ? |
şayka «човен» | ? |
ша́йка «група людей, що спільно чинять розбій; банда» (розм.)
не пов’язане з н. Schar «натовп; юрба; зграя» (Горяев 418);
зіставляється з укр. ча́йка «великий човен (у запорожців)», звідки п. czajka «тс.»;
пор. тур. şayka, şayika «баржа; (ст.) високий трищогловий корабель»;
утворення, що виникло лексико-семантичним способом від ша́йка «піратська барка» (‹ «барка, човен, судно взагалі»), запозиченого з турецької мови;
р. бр. ша́йка «тс.», п. szajka «тс.», ч. šajka «банда», слц. šajka «банда; човен», болг. шайка «банда; човен», м. шаjка «банда; (заст.) човен», схв. [ша̑jка, ча̑йка] «човен», слн. šájka «човен»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́йка «тс.» | білоруська |
шайка «банда; човен» | болгарська |
шаjка «банда; (заст.) човен» | македонська |
Schar «натовп; юрба; зграя» | німецька |
czajka «тс.» | польська |
szajka «тс.» | польська |
ша́йка «тс.» | російська |
ша̑jка | сербохорватська |
ча̑йка «човен» | сербохорватська |
šajka «банда; човен» | словацька |
šájka «човен» | словенська |
şayka | турецька |
şayika «баржа; (ст.) високий трищогловий корабель» | турецька |
ча́йка «великий човен (у запорожців)» | українська |
šajka «банда» | чеська |
ша́йка «піратська барка» (‹ «барка, човен, судно взагалі») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України