ТОВКАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТОВКА́Ч
Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.
Приклади
- Біля рукавів, звідки сиплеться крупчатка, стоять чоловіки і, не кваплячись, товкачами туго набивають мішки. (А. Шиян)
- При звичайному способі квашення капусту обов'язково трамбують, поки не виступить сік. Роблять це товкачами з довгими ручками. (з наук. літ.)
- Тоді помічники його беруть дубовий товкач, довго розтирають суміш [селітри, вугільного порошку і сірки], потім пересипають її під прес. (З. Тулуб)
- За відсутності спеціальних виноробних плододробарок подрібнення можна провадити в міцних дерев'яних діжках дерев'яними товкачами. (з наук. літ.)
- * У порівн. Стара почала вмовляти: останься та й останься, бо жалувала мене, що я їй щиро робила, не лінувалась й слухняна була, – от як той товкач: що мені загадають, те й зроблю. (Марко Вовчок)
- – Жарти жартами, а я, їй-богу, трохи чи не правду кажу, що не знайдете ні товкача, ні ковґанки, бо ці київські ледащиці не затовкують салом борщу. (І. Нечуй-Левицький)
- Ми в чотири руки хапали кам'яний товкач і доти водили ним з притиском по плиті, доки під гладким каменем чути було хоч одно зернятко нерозтовченої та нерозмеленої фарби. (І. Франко)
перен., розм.
Нерозумна людина; дурень.
Приклади
- “Та й дурень ти який, як бачу!” – На те мені він [сват] відказав, – “Як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар”. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
товкачів
Стос. до товкача (у 1 знач. ).
Товкачеве вознесіння жарт. — уявне свято, якого насправді немає.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.