П'ЯДЬ

Давня східнослов'янська міра довжини, що дорівнювала відстані між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців; чверть аршина. Приклади

На йому була одежа балканська.., кафтан був підперезаний широким на п'ядь парчевим поясом. (І. Нечуй-Левицький)
Долі скрізь було води на п'ядь; з вікна дзюрчала вода і стікала на лаву. (Б. Грінченко)
Кілька хвилин .. вони дивилися один на одного, стоячи на відстані двох п'ядей. (М. Ю. Тарновський)
– Та в нас недавно велетень такий був, що... що... –Знаю, – кивнув Кельбас, – земля дріжала. Та у вас, як хто на п'ядь вищий, то вже велетень. (Ю. Винничук)
І п'ядь за п'ядею [п'яддю] ми місця здобували: Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли. (І. Франко)
Знаю я всю сувору дорогу твою, Ані п'яді на ній не минаю. (Л. Первомайський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.