П'ЯДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з лат. pendo «зважую; маю вагу», лит. spìndis «п’ядь», ст. spańdyti «натягувати», двн. spanna «п’ядь», нвн. spannen «натягувати», Spanne «п’ядь»;

псл. pędü, утворене за допомогою суфікса -dü від pęti «натягувати» як позначення довжини, що вимірюється розтягнутими пальцями;

р. пядь, бр. пя́дзя, др. пядь, пяда, п. piędź, ч. píd’, слц. piad’, вл. pjedź, нл. pěź, болг. пе́дя, м. педа, схв. пе̑д, слн. péd, стсл. пѧдь;

запозичення з латинської мови;

лат. appendix «додаток, придаток» складається з префікса ad- (›ap-) «до-, при-» і основи дієслова pendeo «звисаю», спорідненого з псл. pędь, pǫditi, укр. п’ядь, пу́дити;

р. аппе́ндикс, бр. апе́ндыкс, п. apendyks, ч. слц. apendix, болг. апе́ндикс, схв. апèндикс, слн. apéndiks;

очевидно, семантично видозмінене запозичення з польської мови;

п. piędź «п’ядь, довжина проміжку між великим і середнім пальцями чоловічої руки; міра; стопа; шкала» відповідає укр. п’ядь;

раннє сл. pěnędzь «тс.»;

очевидно, як і прус. penningans «монета», лит. pìningas «тс.», запозичення (не раніше VІІІ ст., можливо, в епоху Карла Великого) з давньоверхньонімецької мови;

двн. pfenning «пфеніг», днн. penning «франкський срібний динар» через посередництво дфриз. penning, pаnning, panding «тс.» виводяться від лат. pondus «ваговий римський фунт; вага; гиря», пов’язаного з pendo «вішаю, зважую», pendеo «вішаю, зависаю», спорідненими з псл. pędь «п’ядь, міра довжини», pęti «натягувати», укр. п’ядь, п’я́сти́ «випинати; напружуючи, надимаючи, виставляти наперед»;

сумнівне виведення балтійських і слов’янських форм з гіпотетичного гот. *pinnings (Stender-Petersen 383–384) або *pаnniggs (Kluge–Mitzka 542);

необґрунтоване віднесення запозичення цього слова у слов’ян до І ст. н. е. (Соболевский РФВ 64, 92–93) або виведення германських слів від слов’янських (Lothner KZ 11, 174; Matzenauer 65);

р. ст. [пе́нязь] «дрібна монета (срібна або мідна)», [пеня́з], др. пенязь «динарій, срібна римська монета; монета (золота, дрібна або іноземна); (мн.) гроші», пѣнязь «тс.», п. pieniądz «монета; (мн.) гроші», ч. peníz, слц. peniaz, вл. нл. pjenjez, полаб. pąӡ (pãz), болг. ст. пенязь «тс.», [пе́нез] «монета на намисто», схв. [пе̏нēзи] (мн.) «гроші», слн. pénez «монета», стсл. пѣнѧsь «тс.; динарій»;

похідне утворення від п’ядь;

назва зумовлена тим, що ці гусениці, пересуваючись, підтягують задній кінець черевця, потім витягають тіло вперед і переносять точку опори знову на груди, ніби вимірюють довжину п’яддю (пор. р. землеме́р «п’ядун», лат. geоmetridae «п’ядуни», від gēometria «землемірне мистецтво, геометрія»);

р. пяде́ница, бр. пя́дзенік;

пов’язане з п’ядь;

назва зумовлена тим, що плауни мають розгалужені стебла, ніби розтягнуті пальці;