М'ЯЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

М'Я́ЛО а, с.

Те саме, що макогі́н. Приклади
  • – Мовчи, невістко .. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби! (П. Чубинський)
  • Висить м'яло на кілку, Буде жінці і дяку.... (Ганна Барвінок)
перен., зневажл. Про мляву, нерішучу людину. Приклади
  • – Лежить оце м'яло, оцей лежень, неначе колода! .. – було кричить він. (І. Нечуй-Левицький)

М'Я́ТИ мну, мнеш, недок.

кого, що. Тиснути, стискати (у 1, 2 знач.). Приклади
  • Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко. (М. Коцюбинський)
  • Ісідор розпростер руки у вічність, хоче зупинитися, затриматися, збагнути. Нащо він є, звідки прийшов у свідомість, у світи відчуття і болю? Безвидна, пружна субстанція несе його, мне, терзає і не дає спочинку. (О. Бердник)
  • Вiн шльохав [схлипував], поривався щось сказати, м'яв шапку тремтячими руками. (Р. Андріяшик)
  • Чоловiк одразу почав обмацувати та м'яти коров'яче вим'я, боки, шию. (М. Вінграновський)
  • Тороси горя нас і труть і мнуть, тороси болю кличуть нас до бою. (В. Стус)
Стискаючи, згинаючи, робити м'яким; розминати. Приклади
  • Дужі кожум'яки сиділи під дашками ґанків на вулицях і м'яли своїми міцними руками волові шкури. (О. Довженко)
  • Я мну з огидою цигарку і викидаю її геть в бляшану урну. (В. Домонтович)
  • Бездарних посилали в цех м'яти шкури. (О. Іваненко)
  • Тепер я вже знав, як приходив до нього по мечні хитрощі, які шкури він сьогодні м'яв: телячі, волячі чи вепрячі. (І. Білик)
  • Я глину м'яв і грів у пальцях віск. (Л. Костенко)
Розтираючи, перетворювати в м'яку масу. Приклади
  • – Піти лишень покурити, – мнучи тютюн у жмені.., каже він. (Панас Мирний)
  • Василько сидів долі та м'яв мак до куті. (М. Коцюбинський)
  • Валок із м'яким смаковитим хруском душить стеблини, з веселим хурчанням крутить, мне їх, тре їх. (В. Винниченко)
  • Жінка .. в маленькій ступці пшоно мне – на борщ. (А. Головко)
Наступаючи, робити м'яким (про ґрунт, сніг і т. ін.). Приклади
  • Він ішов – гойдався на місці, м'яв сніг, тиняючись. (І. Багряний)
  • Коні нетерпляче м'яли копитами рихлий водянистий сніг. (В. Малик)
  • Перший .. пішов берегом далі, мнучи важкими чобітьми прирічкове бадилля. (Валерій Шевчук)
що. Виминати кострицю з конопель, льону ногами. Приклади
  • Микола стояв коло лежанки й м'яв ногами коноплі. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Увечері після роботи ще проса на кашу в ступі стовчеш, ну і, звісно, коноплю м'яти. (О. Гончар)
що. Торкаючись чогось, сідаючи або лягаючи на щось, робити його нерівним, зім'ятим. Приклади
  • Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась, .. не хотілося м'яти нову спідницю. (М. Стельмах)
  • Тільки на повозі, вгнічуючи золотом ткану паволоку, придавлюючи крилатих звірів, мнучи небачене листя гаптувань, лежав у непам'яті Какора. (П. Загребельний)
  • Таріел стояв похмурий, у печалі никнув стан. М'яв цілунком цар троянди Таріела красовиті. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
Бгати, скручувати щось. Приклади
  • Стоїть [Дженні], мне рубчик з фартушка, засоромлена. (Леся Українка)
  • Адвокат .. став судорожно м'яти папір у руках. (Л. Мартович)
кого, розм. Сильно штовхати, бити, до болю стискати. Приклади
  • Вже не попадайсь їм [парубкам] на дорозі ніхто: .. усякого прямо лавою і пруть, і мнуть, і з ніг валяють. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили [схопили] і почали м'яти рибалки. (Ю. Яновський)
що, перен., розм. Нерішуче, повільно говорити. Приклади
  • Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре. (прислів'я)
  • – Треба хліба, треба й до хліба, треба й сього, треба й того, – м'яв слово по слову женихів батько. (І. Нечуй-Левицький)
Внутрішньо переживати, не промовляючи вголос. Приклади
  • Кинулася Марина та як не витне чолом до бовдура, то аж по хаті залунало. Закляла, приложила мокру шматину і дальше мовчить. Видно, щось в собі мне, а сказати не може. (Б. Лепкий)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.