М'ЯЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
М'Я́ЛО а, с.
Те саме, що макогі́н.
Приклади
- – Мовчи, невістко .. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби! (П. Чубинський)
- Висить м'яло на кілку, Буде жінці і дяку.... (Ганна Барвінок)
перен., зневажл.
Про мляву, нерішучу людину.
Приклади
- – Лежить оце м'яло, оцей лежень, неначе колода! .. – було кричить він. (І. Нечуй-Левицький)
М'Я́ТИ мну, мнеш, недок.
кого, що.
Тиснути, стискати (у 1, 2 знач.).
Приклади
- Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко. (М. Коцюбинський)
- Ісідор розпростер руки у вічність, хоче зупинитися, затриматися, збагнути. Нащо він є, звідки прийшов у свідомість, у світи відчуття і болю? Безвидна, пружна субстанція несе його, мне, терзає і не дає спочинку. (О. Бердник)
- Вiн шльохав [схлипував], поривався щось сказати, м'яв шапку тремтячими руками. (Р. Андріяшик)
- Чоловiк одразу почав обмацувати та м'яти коров'яче вим'я, боки, шию. (М. Вінграновський)
- Тороси горя нас і труть і мнуть, тороси болю кличуть нас до бою. (В. Стус)
Стискаючи, згинаючи, робити м'яким; розминати.
Приклади
- Дужі кожум'яки сиділи під дашками ґанків на вулицях і м'яли своїми міцними руками волові шкури. (О. Довженко)
- Я мну з огидою цигарку і викидаю її геть в бляшану урну. (В. Домонтович)
- Бездарних посилали в цех м'яти шкури. (О. Іваненко)
- Тепер я вже знав, як приходив до нього по мечні хитрощі, які шкури він сьогодні м'яв: телячі, волячі чи вепрячі. (І. Білик)
- Я глину м'яв і грів у пальцях віск. (Л. Костенко)
Розтираючи, перетворювати в м'яку масу.
Приклади
- – Піти лишень покурити, – мнучи тютюн у жмені.., каже він. (Панас Мирний)
- Василько сидів долі та м'яв мак до куті. (М. Коцюбинський)
- Валок із м'яким смаковитим хруском душить стеблини, з веселим хурчанням крутить, мне їх, тре їх. (В. Винниченко)
- Жінка .. в маленькій ступці пшоно мне – на борщ. (А. Головко)
Наступаючи, робити м'яким (про ґрунт, сніг і т. ін.).
Приклади
- Він ішов – гойдався на місці, м'яв сніг, тиняючись. (І. Багряний)
- Коні нетерпляче м'яли копитами рихлий водянистий сніг. (В. Малик)
- Перший .. пішов берегом далі, мнучи важкими чобітьми прирічкове бадилля. (Валерій Шевчук)
що.
Виминати кострицю з конопель, льону ногами.
Приклади
- Микола стояв коло лежанки й м'яв ногами коноплі. (І. Нечуй-Левицький)
- – Увечері після роботи ще проса на кашу в ступі стовчеш, ну і, звісно, коноплю м'яти. (О. Гончар)
що.
Торкаючись чогось, сідаючи або лягаючи на щось, робити його нерівним, зім'ятим.
Приклади
- Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась, .. не хотілося м'яти нову спідницю. (М. Стельмах)
- Тільки на повозі, вгнічуючи золотом ткану паволоку, придавлюючи крилатих звірів, мнучи небачене листя гаптувань, лежав у непам'яті Какора. (П. Загребельний)
- Таріел стояв похмурий, у печалі никнув стан. М'яв цілунком цар троянди Таріела красовиті. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
Бгати, скручувати щось.
Приклади
- Стоїть [Дженні], мне рубчик з фартушка, засоромлена. (Леся Українка)
- Адвокат .. став судорожно м'яти папір у руках. (Л. Мартович)
кого, розм.
Сильно штовхати, бити, до болю стискати.
Приклади
- Вже не попадайсь їм [парубкам] на дорозі ніхто: .. усякого прямо лавою і пруть, і мнуть, і з ніг валяють. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили [схопили] і почали м'яти рибалки. (Ю. Яновський)
що, перен., розм.
Нерішуче, повільно говорити.
Приклади
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре. (прислів'я)
- – Треба хліба, треба й до хліба, треба й сього, треба й того, – м'яв слово по слову женихів батько. (І. Нечуй-Левицький)
Внутрішньо переживати, не промовляючи вголос.
Приклади
- Кинулася Марина та як не витне чолом до бовдура, то аж по хаті залунало. Закляла, приложила мокру шматину і дальше мовчить. Видно, щось в собі мне, а сказати не може. (Б. Лепкий)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.