УРЕЧЕВИТИ — СЛОВОЗМІНА
уречеви́ти
| Інфінітив | уречеви́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уречеві́м, уречеві́мо | |
| 2 особа | уречеви́, уречеви́-но | уречеві́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | уречевлю́ | уречеви́м, уречевимо́ |
| 2 особа | уречеви́ш | уречевите́ |
| 3 особа | уречеви́ть | уречевля́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | уречеви́в | уречеви́ли |
| жін. р. | уречеви́ла | |
| сер. р. | уречеви́ло | |
| Безособова форма | ||
| урече́влено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.