УРЕЧЕВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
річ «предмет»
псл. *rěkjь «мова, слово, предмет», пов’язане з *rekti «говорити»;
р. ст. речь «річ, предмет», бр. рэч «предмет», п. rzecz «річ, справа, предмет», слн. réč «предмет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зрече́ви́ти
«втілити у щось речове, матеріальне»
річе́вий
«предметний, діловий, дійсний, змістовний»
річни́й
«конкретний, діловий»
уречеви́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэч «предмет» | білоруська |
| rzecz «річ, справа, предмет» | польська |
| *rěkjь «мова, слово, предмет» | праслов’янська |
| *rekti «говорити» | праслов’янська |
| речь «річ, предмет» | російська |
| réč «предмет» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України