НАМЕТУ — СЛОВОЗМІНА
наме́т
| відмінок | однина | множина |
| називний | наме́т | наме́ти |
| родовий | наме́ту | наме́тів |
| давальний | наме́тові, наме́ту | наме́там |
| знахідний | наме́т | наме́ти |
| орудний | наме́том | наме́тами |
| місцевий | наме́ті | наме́тах |
| кличний | наме́те | наме́ти |
намести́
| Інфінітив | намести́ | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наметі́м, наметі́мо | |
| 2 особа | намети́, намети́-но | наметі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | намету́ | намете́м, наметемо́ |
| 2 особа | намете́ш | наметете́ |
| 3 особа | намете́ | намету́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | намі́в | намели́ |
| жін. р. | намела́ | |
| сер. р. | намело́ | |
| Безособова форма | ||
| наме́тено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.