НАБУТИ — СЛОВОЗМІНА
набу́ти здобути
| Інфінітив | набу́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набу́дьмо | |
| 2 особа | набу́дь, набу́дь-но | набу́дьте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | набу́ду | набу́дем, набу́демо |
| 2 особа | набу́деш | набу́дете |
| 3 особа | набу́де | набу́дуть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | набу́в | набули́ |
| жін. р. | набула́ | |
| сер. р. | набуло́ | |
| Безособова форма | ||
| набу́то | ||
набу́ти взути
| Інфінітив | набу́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набу́ймо | |
| 2 особа | набу́й, набу́й-но | набу́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | набу́ю | набу́єм, набу́ємо |
| 2 особа | набу́єш | набу́єте |
| 3 особа | набу́є | набу́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | набу́в | набу́ли |
| жін. р. | набу́ла | |
| сер. р. | набу́ло | |
набути́ти
| Інфінітив | набути́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набуті́м, набуті́мо | |
| 2 особа | набути́, набути́-но | набуті́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | набучу́ | набути́м, набутимо́ |
| 2 особа | набути́ш | набутите́ |
| 3 особа | набути́ть | набутя́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | набути́в | набути́ли |
| жін. р. | набути́ла | |
| сер. р. | набути́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.