НАБУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

своєрідне похідне утворення від дієслова бу́ти, паралельне до нажи́ти від жи́ти, властиве, головним чином, західнослов’янським мовам і, очевидно, запозичене в українську й білоруську з польської;

пор. більш закономірне утворення з тим самим значенням від основи фактитива baviti до byti у південнослов’янських мовах: болг. наба́вя «придбаю», м. набави «придбає», схв. нàбавити «придбати», слн. nabáviti «тс.»;

пор. також збереження більш закономірного значення у р. [набыть] «прибути, збільшитися, примножитися; приєднатися до інших»;

бр. набыць «придбати», п. nabyć, ч. nabýti, вл. Nabyć, нл. nabyś «тс.»;

псл. *desętь «десять» походить з іє. *dek’ṃ-t- «десятка», пор. лит. dẽšimt, dešimtìs, лтс. desmit, прус. dessimpts, дінд. daśát-, daśati-, гр. δεκάς, род. в. δεκάδος, дісл. tiund;

первісне псл. *desętь було основою на -nt-, що згодом, очевидно, за аналогією до утворень типу *pętь «п’ять», *šestь «шість» і под. набула форм відміни на -ĭ;

Соболевський (Slavia 5, 453) припускає, що псл. *desętь є контамінацією первісної форми *desę ‹ іє. *dek’ṃ (пор. лат. decem «десять», гот. taíhum, гр. δέκα, ірл. deichn, дінд. dáśa, ав. dasa, вірм. tasn, двн. zëhan, нвн. zehn, тох. śäk) і вторинної *desętъ;

про можливий зв’язок іє. *dek’ṃt- із давнім сполученням «дві руки» див. Meillet BSL 29, 36;

Walde–Hofm. І 329, а про зв’язок з іє. *dek- «брати» (пор. гр. δέκομαι «тс.») – Machek ESJČS 84;

р. де́сять, бр. дзе́сяць, др. десять, п. dziesięć, ч. deset, слц. desať, вл. dźesać, нл. źaseś, полаб. disąt, болг. м. дéсет, схв. дȅсēт, слн. desét, стсл. десѧть;