ЗДИЧІЛА — СЛОВОЗМІНА
здичі́ти
Інфінітив | здичі́ти | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | здичі́ймо | |
2 особа | здичі́й, здичі́й-но | здичі́йте |
Майбутній час | ||
1 особа | здичі́ю | здичі́єм, здичі́ємо |
2 особа | здичі́єш | здичі́єте |
3 особа | здичі́є | здичі́ють |
Минулий час | ||
чол. р. | здичі́в | здичі́ли |
жін. р. | здичі́ла | |
сер. р. | здичі́ло |
здичі́лий
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | здичі́лий | здичі́ла | здичі́ле | здичі́лі |
родовий | здичі́лого | здичі́лої | здичі́лого | здичі́лих |
давальний | здичі́лому | здичі́лій | здичі́лому | здичі́лим |
знахідний | здичі́лий, здичі́лого | здичі́лу | здичі́ле | здичі́лих, здичі́лі |
орудний | здичі́лим | здичі́лою | здичі́лим | здичі́лими |
місцевий | здичі́лому, здичі́лім | здичі́лій | здичі́лому, здичі́лім | здичі́лих |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.