ГУКОНУТИ — СЛОВОЗМІНА
гуко́ну́ти гуркнути
Інфінітив | гуко́ну́ти | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гуко́ні́м, гуко́ні́мо | |
2 особа | гуко́ни́, гуко́ни́-но | гуко́ні́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | гуко́ну́ | гуко́не́м, гуко́немо́ |
2 особа | гуко́не́ш | гуко́нете́ |
3 особа | гуко́не́ | гуко́ну́ть |
Минулий час | ||
чол. р. | гуко́ну́в | гуко́ну́ли |
жін. р. | гуко́ну́ла | |
сер. р. | гуко́ну́ло |
гукону́ти крикнути, покликати
Інфінітив | гукону́ти | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гуконі́м, гуконі́мо | |
2 особа | гукони́, гукони́-но | гуконі́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | гукону́ | гуконе́м, гуконемо́ |
2 особа | гуконе́ш | гуконете́ |
3 особа | гуконе́ | гукону́ть |
Минулий час | ||
чол. р. | гукону́в | гукону́ли |
жін. р. | гукону́ла | |
сер. р. | гукону́ло |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.