ГУКОНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гук (вигук на позначення сильного стуку, гуркоту)
звуконаслідувальне утворення, можливо, повʼязане з вигуком гу (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́кати
гу́кну́ти
гуко́ну́ти
гу́ку
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України