ВОРКОТИ — СЛОВОЗМІНА
воркі́т воркотун - про людину
| відмінок | однина | множина |
| називний | воркі́т | воркоти́ |
| родовий | воркота́ | воркоті́в |
| давальний | воркото́ві, воркоту́ | воркота́м |
| знахідний | воркота́ | воркоті́в |
| орудний | воркото́м | воркота́ми |
| місцевий | воркото́ві, воркоту́ | воркота́х |
| кличний | ворко́те | воркоти́ |
воркі́т про кота
| відмінок | однина | множина |
| називний | воркі́т | воркоти́ |
| родовий | воркота́ | воркоті́в |
| давальний | воркото́ві, воркоту́ | воркота́м |
| знахідний | воркота́ | воркоти́, воркоті́в |
| орудний | воркото́м | воркота́ми |
| місцевий | воркото́ві | воркота́х |
| кличний | ворко́те | воркоти́ |
воркота́ муркотання
| відмінок | однина | множина |
| називний | воркота́ | — |
| родовий | воркоти́ | — |
| давальний | воркоті́ | — |
| знахідний | воркоту́ | — |
| орудний | воркото́ю | — |
| місцевий | воркоті́ | — |
| кличний | ворко́то | — |
воркоті́ти
| Інфінітив | воркоті́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | воркоті́м, воркоті́мо | |
| 2 особа | воркоти́, воркоти́-но | воркоті́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | воркоті́тиму | воркоті́тимем, воркоті́тимемо |
| 2 особа | воркоті́тимеш | воркоті́тимете |
| 3 особа | воркоті́тиме | воркоті́тимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | воркочу́ | воркоти́м, воркотимо́ |
| 2 особа | воркоти́ш | воркотите́ |
| 3 особа | воркоти́ть | воркотя́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | воркоті́в | воркоті́ли |
| жін. р. | воркоті́ла | |
| сер. р. | воркоті́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.