ВИРЯЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́рячити
| Інфінітив | ви́рячити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рячмо | |
| 2 особа | ви́ряч, ви́ряч-но | ви́рячте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́рячу | ви́рячим, ви́рячимо |
| 2 особа | ви́рячиш | ви́рячите |
| 3 особа | ви́рячить | ви́рячать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́рячив | ви́рячили |
| жін. р. | ви́рячила | |
| сер. р. | ви́рячило | |
| Безособова форма | ||
| ви́рячено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.